Нафтопереробний завод — це вигідний бізнес. Але тільки за однієї умови: якщо вдасться придбати дешеву і якісну сировину. Покупця — на бензин, солярку, високоякісну і не дуже, — особливо шукати не треба: промисловість, аграрний сектор споживають пального традиційно багато. Зрештою, власників приватних автомобілів із кожним роком більшає. Та власної нафти Україна видобуває значно менше, ніж їй потрібно, і тому змушена «сидіти» на російській трубі. Це досить часто провокує серйозні проблеми — і політичні, і суто економічні.

Мій хороший товариш, який поклав трохи грошей на рахунок відомої будівельної фірми, тепер дуже любить заходити до їхнього офісу. Кілька десятків тисяч доларів — ніби й невелика сума, якщо порівняти з оборотом компанії, але товариш завжди вимагає підвищеної уваги персоналу. Кава–чай уже не зігрівають його ніжну душу, він прагне широких усмішок секретарки та низьких уклонів топ–менеджерів. Працівники ставляться до цього з розумінням: в офіційних документах мого друга іменують не інакше, як інвестором.