Райська насолода і традиційний «олів'є» —

23.01.2004
Райська насолода і традиційний «олів'є» —

      Після новорічних свят, що супроводжуються численними корпоративними вечірками та концертами на свіжому повітрі, артисти естради мають один приємний клопіт — підраховувати зароблене та робити висновки щодо того, з ким наступного разу варто співпрацювати, а кому дешевше відмовити. Пономарьов цього року від такого процесу відсторонився свідомо і заздалегідь: роботі,  за яку, до речі, у святкові дні платять по святковому тарифу, він протиставив відпочинок і нові емоції, за якими разом iз дружиною Оленою Мозговою подався аж на Мальдівські острови. «Цього року Різдвяні свята я зустріну справді розкішно, — втішено налаштовувався на відпочинок Сашко. — Відмовився від усіх виступів та концертів, щоб побавити себе та дружину райською насолодою. Кажуть, що Мальдіви — одне з найкращих і найдивовижніших місць на планеті. Що там має бути? Десять екзотичних бунгало, пальмові та кокосові зарості, усіляки цікавинки та дива. Взагалі, чекаю несподіванок! До речі, мені сказали, нібито ми зможемо приймати ванну з джакузі безпосередньо на березі моря! Уявляєте???»

      Власне, острів у Індійському океані нітрохи не розчарував Олену та Олександра. «Там дуже класно і надзвичайно тепло — близько 30 градусів у тіні, — захоплено ділився враженнями Пономарьов уже після повернення. — На Мальдівах дуже красива фауна. Вода настільки прозора, що видно більше ніж на 30 метрів. Коли вперше побачив це місце, сказав лише одне: «Я знайшов рай на землі!»

      Проте святкувати Новий рік у тропіках Олександрові не дуже сподобалося. Не вистачало традиційного салату «олів'є», хлопавок і, звичайно, снігу.

      Хоча насправді салат там був. Наші герої передбачили, що свято може дуже відрізнятися від нашого традиційного варіанта і прихопили з собою все необхідне для приготування улюбленої страви. «Нас було 28 чоловік, і одна миска салату на всіх, — сумно розповідає співак. — Знаєте, одразу спадає на думку «Іван Васильович»: ікра заморська, баклажанна...»

      Олена, навпаки, у захваті від такого Нового року, оскільки цього разу були не лише ялинка та сніг (щоправда, із вати), а й пейзажі надзвичайно красивої  природи. Додому привезли багато великих мушель, кокосів, намисто з розкішних перлин, яке Сашко подарував Олені на Новий рік, а також — нові сили та веселий настрій. «І ще: ми відіспалися на рік наперед!» — задоволено констатувала Олена Мозгова. Словом, подружжя готове до роботи, активна фаза якої, до слова, наступить незабаром: днями Олександр Пономарьов разом зі своєю командою приступить до зйомок кліпу на пісню I'M GONNA FIGHT FOR YOU

 

СЕРЦЕ

І

У кожного моря є свої хвилі,

У кожного неба є свої зорі,

У кожного серця є свої стуки,

У кожного тіла є свої муки.

Я знаю, захочеш від мене правди.

Довго просила, а я не кликав.

Тобі буде важко, мені — так само.

Без твого серця — біда велика.

Пр-в:

Знаю біль є, біль одного

Серце твоє не чує мого,

Знаю, скоро переболить.

Серце твоє розкаже, як жить

ІІ

Коли залишилась одна надія,

Коли не можна нічого зробити,

Немає нікого і ти полетіла —

Хто після цього захоче жити?

Знаю, захочеш від мене правди,

Довго просила, а я не кликав.

Тобі буде важко, мені — так само,

Без твого серця — біда велика

Пр-в.

  • Знайти «скриньку», де захована ваша пісня

    Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>

  • Гімн як літургія, марш і романтика

    Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>

  • Паливо революції

    Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>

  • Ведмідь на вухо наступив, та співати будеш

    У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>

  • Вояки з гітарами

    Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>

  • «Вопіющі» 26 років

    Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>