З думкою про Ольжича, з вірою в читача
На Десятий Київський міжнародний книжковий ярмарок, який працює з 8 до 11 листопада, можна пробратися без черг і величезного скупчення, як це буває на Львівському форумі. Але це навіть може й краще. Менше людей, але більше часу розгледіти вподобану літературу, більше шансів зустріти довгоочікуваного письменника, бо для цього простір звужений до двох великих залів експоцентру «Спортивний», а не розсіяний на львівський палац Потоцьких і безліч кнайп. А ще Київський ярмарок має одну прерогативу. Є різні школи письменників чи не в кожній області, але їхні метри здебільшого живуть у столиці і дуже зрідка відвідують книжкові скупчення. Та коли сильно попросять видавці, то вони покидають свої літературні майстерні й виходять на світ Божий. Як цього разу сталося з Валерієм Шевчуком, якого вже декілька років не побачити на жодному подібному заході. Звісно, є й брендові імена видавництв, з якими можна зустрітися значно частіше. Це Жадан, Кокотюха, Поваляєва, Денисенко, Покальчук та інші. Але є й нові, свіжі та зелені імена, які ще не розкручені, але такі світлі й творчі. Декілька років тому подібний ажіотаж викликав Любко Дереш зі своїм ліцейним «Культом», потім його продовжила амбітна і теж зовсім юна Ірена Карпа, підтягнулася Софійка Андрухович...