Після «Сільського кохання», може, буде районне, —

Київський гурт «Витівки» на днях випускає свій перший свіжак — «Сільське кохання». Про них мало знають навіть затяті меломани, бо на фестивалі не їздять, музичних тусовок уникають, але кліпи знімають, пісні співають і при тому грають справді якісний народний рок. Що це за «Витівки» і з чим їх слухати, «УМ» розпитала у лідера гурту Андрія Труби.

— У розмові з товаришем якось проскочило слово «витівки». Він пояснив, що про це пише Олександр Олесь, мовляв, хлопець дуже витівкуватий, то кота за хвоста потягне, то півня поганяє. Думаю, це приколи, а чого б і самим не назватися «Витівки». Ми раніше грали фольк, випустили дві збірки як група «Витівки фольк». А вже більш як два роки працюємо у стилі народний рок.

— У «Витівках» грає найкращий бас–гітарист за результатами рок–фестивалю «Тарас Бульба» Олександр Чунін. Чому вас не видно на інших музичних дійствах, якщо вже перший фестиваль приніс «Витівкам» визнання?

— Не для всіх фестивалів ми форматні. Це був рок–фестиваль, і хоча ми й для них не типові, однак взяла гору якісна музика.

— Хоча ви й називаєте свою музику народним роком, з того, що я чула, він більше сільський. Звідки така тяга в киян?

— Гурт «Витівки» пише музику, а слова пропонує нам журналіст і поет Олег Король із Жашкова Черкаської області. Маємо тексти Драча, Олеся. Може, це і виглядає як провінційний напівстьоб, але провінційність є в кожному з нас. Навіть у Києві корінних жителів від сили п’ять відсотків.

— На якого слухача розраховуєте?

— На всіх, кому подобається. Хтось спершу слухає музику, а через деякий час розуміє, що й слова непогані, хтось — навпаки. Ми проводили експеримент зі знайомими, які поважають тільки російський рок. Умова — 20 разів прослухати пісню «ТраNвай». Через тиждень запитую одного, чи його, бува, не вирвало. А він у відповідь: «Знаєш, спершу вмикав, бо пообіцяв прослухати. А тоді незчувся, як вивчив всі слова і почав підспівувати навіть без музики». А це свідчить, що є вже готовий хіт, тільки розкручуй.

— Отож яка ваша сцена? Клуби? Фестивалі? Величезні зали?

— Щоб тебе сприймали в клубах, треба відвідувача привчити до своєї музики, як це свого часу зробили «От вінта» і «Мед Хедс». Ми пробуємо грати в клубах, але ще не бачимо того результату, якого б хотілося. А великі зали заводимо з першої пісні.

— А на весіллях? Часто запрошують у село?

— Як не дивно, але на весіллях найчастіше граємо в Києві. У селі не настільки багаті люди, щоб орендувати апаратуру і замовляти професійних музикантів. Народний рок вибирають як молоді наречені до 25 років, так і старші за 50. Кажуть, що ловлять кайф від української народної музики, а ми з ними кайфуємо.

— Дебютник «Витівок» назвали «Сільське кохання». Є різниця між сільським і міським?

— Та ні, просто підібрали такі пісні про сільське кохання. Наступний альбом може називатися районне кохання, а далі — міське. Були гарні тексти, написали драйвову музику, підібрали відповідно фанково, джазово, стьобні сценічні костюми і вирішили записати альбом.

— Ви вже маєте три кліпи. Деякі групи працюють роками, щоб назбирати гроші бодай на одне відео. Вас хтось фінансує?

— В Україні немає шоу–бізнесу, щоб нерозкручені музиканти змогли заробляти на хліб і ще кліпи знімати. Нам допомагають бізнесмени, і не повірите, звідки. Це — москвичі. Вони почули наші записи, самі зателефонували і запропонували зустрітися. З їхньою допомогою у свіжачок запишемо бонусних два кліпи.

— Коли варто чекати офіційного виходу платівки?

— До середини листопада плануємо презентувати «Сільське кохання» в одному з київських клубів. Тур по Україні відпадає, бо не хочемо грати для 5 слухачів у якомусь місті. А от над ротацією по радіо і телебаченню «Витівкам» варто працювати більше, бо так український шоу–бізнес ніколи не вилізе з кам’яного віку.