Іван Фірцак–Кротон.
Нещодавно рідне село Кротона — Білки на Закарпатті — відвідала найсильніша людина планети. Українець Василь Вірастюк цікавиться своїми відомими попередниками. Серед них особливо вирізняється Іван Фірцак, якого за неймовірну силу нарекли Кротоном. Він виступав у 64 країнах світу, володів титулами чемпіона Чехословаччини та Європи, отримував нагороди з рук англійської королеви, але в радянські часи став непотрібним, а тому невідомим.
Василь Вірастюк приїхав на Закарпаття на презентацію книжки «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу», яку взяв під свій патронат. Ця дитяча повість написана на основі життя Івана Фірцака–Кротона. Василь Вірастюк поклав квіти до могили прославленого атлета, а також оглянув пам’ятник, який виготовляє з граніту Микола Глеба.
У замовчуванні Кротона в радянські часи відіграла велику роль доля його сина. 18–річний Іван Фірцак–молодший був засуджений за участь в ОУН на 25 років сталінських таборів, з яких майже вісім відсидів. Досі він так і не реабілітований. За роз’ясненнями ми звернулися до відомого закарпатського історика Омеляна Довганича, який займається справами репресованих.
— На 9 тисяч реабілітованих наших земляків є кілька сотень тих, які досі не реабілітовані, — каже доктор історичних наук. — Пояснюється це тим, що їхні справи могли перекваліфікувати з політичних на кримінальні. Наприклад, за участь у збройній боротьбі.
Головною провиною сина Кротона досі є те, що в нього зберігався пістолет, з якого, до речі, не було зроблено жодного пострілу.
Іван Фірцак після виходу з таборів працював начальником відділу постачання соко–винного заводу. До кінця життя, як і його відомий батько, зберіг любов до спорту. Був чемпіоном України з боксу, займався важкою атлетикою. На заводі облаштував атлетичний зал і тренував молодих односельців. Його син Юрко теж став чемпіоном України з боксу.
До речі, 10 листопада о 16.00 в столичному Інституті фізкультури (аудиторія 209) відбудеться презентація дитячої книжки «Неймовірні пригоди Івана Сили», яку особисто представить Василь Вірастюк.
З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>
Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>
Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>
У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>
Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>
До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>
