Батурин воскресне

Наступного року Україна вшановуватиме жертв Батуринської трагедії, коли московське військо знищило, лише за офіційними даними, понад 15 тисяч батуринців. Основні урочистості з відзначення 300–річчя цієї сумної дати пройдуть, безперечно, в самому Батурині. Щоправда, містечко нині нагадує велетенський будівельний майданчик, де триває активна реконструкція заповідника «Гетьманська столиця». Чи готове селище стати епіцентром спогадів тих часів? Щоб переконатися в цьому, тут нещодавно побував Президент України. Саме з його ініціативи свого часу розпочалося відродження Батурина. І саме він своїм нещодавнім указом розпорядився на державному рівні вшанувати загиблих у Батуринській трагедії та битві під Полтавою.

Через рік Україна має шанси отримати другу столицю

«Ще декілька років тому ініціатива відбудувати Батурин при найменшому залученні державних коштів і якомога більшому сприянню меценатів натикалася на суцільний сарказм. Сьогодні ми бачимо, що вона виправдовує себе», — згадує Віктор Ющенко. З часу попереднього візиту глави держави до Батурина в жовтні минулого року зроблено вже чимало. Влада звітує: завершено капітальний ремонт Будинку культури та проведено благоустрій його території; виконано комплекс робіт з реставрації Воскресенської церкви — дерев’яні конструкції даху замінено, покрито міддю покрівлю, поштукатурено стіни, встановлено вікна та двері.

Завдяки археологічним дослідженням території цитаделі та фортеці виявлено фундаменти Троїцького собору Мазепи, який був головним храмом гетьманського Батурина. Окрім цієї історичної пам’ятки, вже сьогодні українці можуть завітати і до музею «Будинок генерального судді Василя Кочубея». Нині це доглянута і акуратна садиба, яка потопає у квітах і є окрасою заповідника «Гетьманська столиця», що створюється. Рік тому тут почала діяти постійна експозиція, автором якої є народний художник України Анатолій Гайдамака. Відвідавши її вже сьогодні, з допомогою внутрішнього антуражу і власної уяви кожен зможе перенестися в минуле і стати свідком злетів і падінь Батурина. Підвальні приміщення будинку Кочубея не лише відкривають таємничу завісу складової роботи генерального суду — інтер’єр камери слідства та ув’язнення, а й дають змогу відчути суворе середньовіччя. Додає українського колориту садибі і створена поруч пасіка, присвячена видатному українському відкривачу у бджільництві Петру Прокоповичу.

Наразі фактично завершено й основні роботи з відновлення палацу Кирила Розумовського. Вже встановлено вікна, виконано покрівлю флігелів, до яких підведено опалення. До речі, завдяки проведенню вуличного газопроводу, що коштувало 200 тисяч гривень, і водопроводу — 800 тисяч, теплом тепер забезпечений увесь населений пункт.

Відроджений Батурин — вшанована історія

Однак стверджувати, що нині в Батурині все йде за планом, не можна. Про те, що роботи справді затягуються і відстають від графіка, говорить і влада області. «Тільки 28 серпня до нас надійшли документи, які дозволили розпоряджатися переведеними на рахунки коштами. До цього моменту ми не мали можливості ними скористатися», — пояснює голова Чернігівської облдержадміністрації Володимир Хоменко.

Попри бюрократичні перепони цьогоріч роботи в заповіднику «Гетьманська столиця» фінансувалися, принаймні з боку держави, вчасно. За рахунок двох субвенцій із держбюджету на розвиток історичних пам’яток і створення рекреаційних зон, меморіальних і музейних комплексів лише через Міністерство культури було перераховано 10 мільйонів 812 тисяч гривень. А станом на жовтень надійшло ще понад 3 мільйони.

Проте, каже директор Бату­рин­ського заповідника Наталія Реброва, ці кошти — мізер. Якби не ініціатива Президента і його заклик до ділових людей допомогти на умовах меценатства, грошей би не вистачило на відновлення й однієї козацької пам’ятки. «28 березня 2001 року тоді ще Прем’єр–міністр України Віктор Ющенко завітав до Батурина і з того часу його увага до гетьманської столиці послідовна і вагома. Відродження, яке почалося з його ініціативи, хоча інколи і гальмувало в темпах, поступово набирало обертів і, безперечно, дає підстави сподіватися на завершення доброї справи».

За словами Наталії Бо­рисівни, нині об’єкти «Геть­ман­ської столиці» профінансовано на 50—60 відсотків від потреби. З відомих людей свої внески вже зробили Рінат Ахметов (10 мільйонів), Віктор Пінчук (5 мільйонів), Олександр Омельченко (2,5 мільйона), Олександр Ярославський (1 мільйон) та чимало інших. А найактивнішим меценатом є бізнесмен Сергій Тарута, який вже вклав у відродження Батурина 15 мільйонів гривень.

Відтак пані Реброва впевнена: виконати вказівку Президента про завершення усіх робіт до осені наступного року цілком під силу. «За умови продовження вчасного і належного фінансування є всі шанси віддати шану Батуринській трагедії і Полтавській битві саме в столиці козацької слави. Щоправда, деякі роботи доведеться закінчувати і після 2008 року, проте на 90 відсотків усе необхідне ми зробимо».

До доброї справи залучаються не лише заможні, а й прості українці. Вже не перший рік триває акція «Подаруй Батуринському заповіднику експонат», покликана створити музейний комплекс, який би гідно і всебічно розкривав найславетнішу сторінку нашої історії — добу Гетьманщини. Працівники музею кажуть, що українці відгукнулися і нині комплекс має вже чимало цінних старовинних експонатів.

Для закріплення слави героїчних подвигів Івана Мазепи Президент дав доручення міністру оборони Анатолію Гриценку розглянути можливість заснування в Батурині на честь видатного гетьмана військового ліцею, де б мали змогу навчатися і тутешні хлопці, і юнаки з усієї України.

* * *

...«Чернігівський літопис» стверджує: коли Іван Мазепа побачив зруйноване місто, «плакав по Батурину», спостерігаючи, скільки «крові людськой в мєстє і на передмєстью било полно калюжами». Тоді Батурин не просто зруйнували — його розіп’яли. Сьогодні ж, без сумніву, видатний полководець гордився б нащадками, заради яких виборював самостійність Української держави, адже місто козацької слави таки воскресає...