Тупик Трампа. Як один політик загнав республіканців у пастку
Політика — це завжди баланс між образом і реальністю. Але іноді образ стає настільки гіпертрофованим, що починає пожирати свого носія. >>
Ідея провести суд над комуністами блукає Україною ще від проголошення незалежності. Властиво, після того, як наша держава почала своє самостійне життя, Компартію на певний час було заборонено. Нині ідеї провести суд над комуністами, а то й ще раз заборонити КПУ — тепер уже надовго, знову час від часу виринають у суспільстві. Один із їхніх прибічників — старійшина української політики Левко Лук’яненко, який провів у радянських тюрмах і таборах 27 років.
— Пане Левку, чи можливий суд над Комуністичною партією найближчим часом?
— Раніше такий суд не міг відбутися, бо комуністи мали велику фракцію в парламенті, а також було багато червоного директорату з комуністичним вихованням. Але поступово Україна наближається до того, що суд можливий. Якщо буде сформовано «помаранчеву» коаліцію, то може дуже швидко настати таке суспільне прозріння. Якби за цю справу взялася держава, то ідея засудження комунізму стала б на широку ногу. А якщо коаліція буде створена з Партією регіонів, то це загальмується, безперечно. «Регіони» — промосковська організація. Але, звичайно, ця справа не зупиниться, бо історію не стримаєш, а правда — за нами.
— А що саме мав би засуджувати цей суд? Хто має бути підсудним?
— По–перше, це комуністична ідеологія. По–друге, практична діяльність. Насамкінець — те зло, яке вони вчинили проти України. На Вільнюському громадянському трибуналі над комунізмом вже була дискусія з того приводу, кого засуджувати: всю партію, чи окремих осіб. Але найважливіше, щоб було проаналізовано законність і гуманність цієї ідеології, виявлено її антилюдський і деспотичний характер. Головна ідея в тому, щоб засудити це, а не когось посадити. І тим самим заборонити Комуністичну партію України як організацію, яка неукраїнська за духом, яка є спадкоємицею і має відповідати за злочини попередниці. Вони не відмовилися від тієї ідеології, а це може бути загрозою завтрашньому дню.
Також треба поставити питання відповідальності Москви, яка здійснювала окупаційну політику на території України. Німеччина визнала, що гітлерівський режим був злочинним, попросила вибачення перед людьми і взяла на себе матеріальні зобов’язання перед потерпілими. Я хотів би, щоб такі питання ставилися перед Москвою.
— У такому випадку, очевидно, йтиметься про міжнародний суд?
— Так, про міжнародний. Якщо наша держава захоче укласти договір, то такий суд можна створити двома способами. Перший — коли дві держави створюють суд. Другий — це римський Міжнародний кримінальний суд. Україна поки що не ратифікувала його угоди. Тому легше йти першим способом, наприклад, уклавши договори із Литвою, Латвією чи Естонією, які вже засуджували злочини комунізму.
Політика — це завжди баланс між образом і реальністю. Але іноді образ стає настільки гіпертрофованим, що починає пожирати свого носія. >>
Хитросплетіння воєн, ідентичність назв військових дій усе більше вказують на їх спільне походження та узгодженість. >>
Дії суміжного підрозділу 425-го окремого штурмового полку «Скеля» у районі Гришиного Донецької області, досліджує вище військове командування. >>
Світ продовжує штормити війнами. Локальні конфлікти давно вже такими не є. Усі вони пазли однієї картини планетарного пожарища війни. >>
31 березня 2019 року — дата, яка мала стати початком великого перезавантаження. >>
У кремлі не підтримають пропозицію президента Володимира Зеленського припинити вогонь на час великодніх свят, мотивуючи це тим, що вона не є "чітко сформульованою" – це дав зрозуміти прессекретар правителя рф Дмитро Пєсков. >>