І Ленін такий неживий, і Жовтень старий позаду

Сьогодні — 90–та річниця Жовтневого перевороту в Петрограді. З огляду на робочий день, у Києві не буде якихось велелюдних маніфестацій — комуністи та їхня опора, пенсіонери, пройдуть звичною ходою центральними вулицями міста й покладуть квіти до пам’ятника Леніну на Бессарабці.

Додатковою ідеологічною підтримкою цієї революційної річниці став проект змін до 73–ї статті Кодексу законів про працю, підготовлений Комуністичною партією: пропозиція передбачає поновлення 7 листопада як загальнодержавного свята. «Навіть сам факт реєстрації цього законопроекту матиме велике морально–політичне значення для всіх лівих сил України», — відзначив з цього приводу екс–нардеп від КПУ Юрій Соломатін.

Вступ до партії під прицілом «Аврори»

Центром найбільших святкувань із нагоди 90–ї річниці Жовтневої революції стала Росія, що цілком логічно. Вчора до Москви прибуло більш як 80 делегацій з усього світу, які представляють комуністичні, робітничі та інші ліві партії. Гості поклали квіти до мавзолею Леніна. У Санкт–Петербурзі (який на сайті російських комуністів величається Ленінградом) також відбулося урочисте засідання. Головний комуніст Росії Геннадій Зюганов вручив новобранцям КПРФ партійні квитки просто на крейсері «Аврора». Словом, помпа — у звичних традиціях комуністичного протоколу.

Комінтерн помер і більше не народиться

Напередодні ж у Мінську — місті, де свого часу відбувся перший з’їзд Російської соціал–демократичної робітничої партії, — відбувся форум комуністичних і лівих сил зі всього світу. Сам «бацька» Олександр Лукашенко передав гостям своє вітання. Щоправда, не особисте, а паперове — через представника адміністрації.

Компартію України на цьому зібранні представляв другий секретар ЦК КПУ Ігор Алексєєв. Він висловив жаль з приводу втрати популярності лівих ідей. «Ми виявилися неготовими у повній мірі відповісти на виклик, який кинув глобальний капітал», — констатує Алексєєв. А найбільшою виною цьому — «втрата традицій консолідованого лівого руху». Відтак Ігор Алексєєв закликав однодумців створити новий комуністичний «Інтернаціонал». «Альтернативи відновленню діяльності всесвітнього лівого руху на цей момент не існує», — зазначив представник КПУ.

Утім, на його пропозицію ніхто чітко не відгукнувся. Не ті, мабуть, уже комуністи: потусуватися разом у Москві ще можуть, а от породити новий Комінтерн — ні.

КОМЕНТАР ПОЛІТОЛОГА

Чи «працюватиме» ще комуністична ідея?

Остап Кривдик, політолог, редактор програми «Великі українці» на телеканалі «Інтер»:

— Дивлячись на приклад інших країн, можна ствердити, що перспектива Комуністичної партії — це коливання навколо рейтингу 3%. КПУ намагається виглядати молодшою. Думаю, ця тема спрацює. Очевидно, й надалі буде достатня кількість людей, які ностальгуватимуть за «світлим» радянським минулим, якого самі навіть не бачили і не знали. Радянська епоха — досить стереотипна. Тому, думаю, років десять Компартія ще матиме представництво у владі.

Подібні модифікації Компартії (омолодження, зміна іміджу тощо) — це питання політичних технологій. Є певна логіка виживання. Політики хочуть мати кращий імідж, хочуть отримати більшу підтримку, тому вдаються до послуг технологів. Але вище голови не стрибнеш. Ми бачимо, скільки сил докладають окремі технологічні проекти, щоб потрапити в парламент, але їм не вдається прорвати межу 3%.


Читайте також у цьому номері:
Молодим усюди в нас дорога?
Як ставляться до «Великого жовтня» молоді ліві

Левко Лук’яненко: Історію не стримаєш
Відомий політик і дисидент — про можливість суду над КПУ