Сьогодні в Донецьку лише два міські райони звуться відносно нейтрально — Пролетарський та Київський. Всі решта названі на честь відомих персон відомого періоду — Ленінський, Ворошиловський, Калінінський, Кіровський, Куйбишевський, Петровський, Будьонівський. А щодо назв вулиць, провулків, площ, то вони теж йменувалися з відвертим ухилом — Диктатури пролетаріату, Борців революції, Зоря комунізму, Жовтневої революції, Чекістів, Юних ленінців, Дзержинського, 50–річчя СРСР тощо. Однак, схоже, невдовзі від деяких назв таки доведеться відмовитися. Тим більш, що Донеччина потрапила в перелік тих областей, керівникам яких Президент України Віктор Ющенко рекомендував почати підготовку до 75–річчя Голодомору з відмови від багатьох сумнівних назв.
Голова Донецької облдержадміністрації Володимир Логвиненко вже провів нараду з міськими головами та керівниками райдержадмінстрацій, на якій присутні визначалися з планами щодо вшанування жертв Голодомору, яких на Донеччині поки встановлено понад 5 тисяч осіб. Отож Володимир Логвиненко дав доручення керівникам міськвиконкомів та райдержадміністрацій вже до 25 листопада встановити свідків тих сумних подій 1932—1933 років, а також зібрати поіменні списки всіх потерпілих. Також місцеві органи влади отримали доручення до кінця поточного року винести на розгляд сесій місцевих рад питання про встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на місцях масових поховань жертв Голодомору. «Нам потрібно вивчити, відшукати ці поховання, щоб ні ми, ні наші діти не ходили по людських кістках», — переконаний Володимр Логвиненко.
Водночас обговорювалося й питання щодо демонтажу пам’ятників персонам, причетним до організації та здійснення Голодомору. Також рекомендовано розглянути ймовірність перейменування вулиць, площ, проспектів, скверів, назви яких пов’язані із чорною сторінкою в історії України. На думку Володимира Логвиненка, рішення про перейменування прийматимуться на найближчих сесіях місцевих рад, а поки, за його словами, до очікуваних перемін слід готувати громадську думку.
За попередніми підрахунками, до списку вже потрапили близько 70 назв з прізвищами тодішніх керівників країни, які так чи інакше причетні до сумнозвісних подій в Україні у 1932—1933 роках. До цього переліку, приміром, потрапили «вулиця Постишева» — названа на честь одного з «ударників» колективізації та «Кіровський район» Донецька.
Одначе керівники «на місцях» відразу згадують чи не головний аргумент, що ставить під сумнів ймовірність перейменування — дороговизна та купа проблем, що виникають унаслідок згаданих змін. Саме з цих причин в обласному центрі досі намагалися уникати змін назв.«На моїй пам’яті останні перейменування були ще за часів СРСР, — згадує начальник управління благоустрою та комунального господарства Донецького міськвиконкому Микола Баранецький. — З 90–х років ми приймали нові назви тільки в «новобудах». Адже в разі перейменувань потрібно всі карти змінювати та документи людей, які прив’язані до цих адрес. До того ж, це коштує великих грошей...».
Словом, отримавши «губернаторські» рекомендації, в області вже почали готувати громадську думку щодо ймовірних змін. Зокрема управління інформації та зв’язків із громадськістю Донецької облдержадміністрації, голови райдержадміністрацій та міськвиконкомів відповідно до отриманих доручень вже в листопаді розпочали цикл телепередач «Голодомор 1932—1933 років. Трагедія і біль українського народу», а також готують відповідні публікації в місцевих газетах.