Постколоніальний синдром

Четверте листопада стало ще однією датою календаря, коли в Україні стикаються лобами проросійські активісти та українські патріоти. У Росії ця днина відзначається як «день народної єдності» — річниця народного повстання під проводом Мініна та Пожарського, яке в 1612 році визволило Москву від поляків. Але з самого початку цей день став приводом для виступів насамперед відверто шовіністичних, праворадикальних та ксенофобських організацій. Тож навіть у Росії до учасників акцій 4 листопада ставляться більш ніж насторожено — для них характерне скидання рук у нацистському вітанні. Прапори на маніфестаціях — триколори, але — чорно–жовто–білі. Незрозуміло, чому українська влада толерує вуличні акції з нагоди цього «свята», адже його гасла фактично спрямовані на знищення державності України та відновлення Російської імперії.

Формально організатором недільної акції в Києві було «Православне братство Олександра Невського». Хресна хода мала на меті вшанувати свято Казанської ікони Божої Матері. Саме із цим оберегом згадане вище повстання здобуло перемогу над Річ Посполитою. Але заздалегідь було відомо, що хода планується не стільки релігійна, скільки політична. І справді, в колоні вірян, окрім церковних хоругв, майоріли чорні імперські прапори, а серед охочих «вшанувати ікону» фігурували кремезні хлопці в камуфляжах. До Києва приїхали активісти «нацболівської» партії Едуарда Лимонова та інші екстремісти, охочі повигравати м’язами на вулицях української столиці, включно з членами сумновідомого «Європейського союзу молоді».

Українські націоналісти були готові до того, що акція не обмежиться релігійним аспектом. Ще зранку вони зібралися в центрі Києва й стежили за тим, як шикується російська колона. В той час, коли на Європейську площу підійшли «хрестоносці», тридцять націоналістів перекрили вулицю Трьохсвятительську, щоб не пропустити ходу. Учасники блокування кажуть, що не збиралися ані битися, ані вдаватися до провокацій. Ба більше, що націоналістична молодь чітко заявила численним правоохоронцям у важкому обладунку та їхнім начальникам: вони пропустять колону, якщо візаві погодяться опустити імперську символіку.

Правоохоронці вирішили не вдаватися в нюанси. Ззаду під’їхав автобус із «Беркутом» і запакував у автозак 25 учасників контракції, які стояли поперек вулиці. Міліціонери пояснили, що організатори хресної ходи мають дозвіл від КМДА, тому дії опонентів можна розцінити як перешкоджання дозволеній акції. Формальною ж причиною затримання націоналістів була «коронна» стаття з кодексу про адмінпорушення — непристойна лайка у громадському місці. Під час затримання, і пізніше — у відділку — правоохоронці не гребували кийками та стусанами.

Увечері в неділю із відділку відпустили майже всіх хлопців, залишивши тільки двох. Але хто його знає, як би склалася ця історія, якби у відділок не почали надзвонювати народні депутати. Особисто туди приїжджав «нашоукраїнець–самооборонець» Володимир Ар’єв.

Залишається додати, що все це відбувалося у центрі української столиці — там, де на Покрову досі не мають можливості пройти центральною вулицею вояки УПА та їхні прихильники. Росіянам, виходить, можна...

ЩОДЕНИКИ БУНТАРІВ

Уривки із «живих журналів» двох київських націоналісток

Ольга Худецька
(_yoko_.livejournal.com)

«Нас було декілька автономних мобів, загальною чисельністю 30—40 чоловік, не більше. До того ж, ми були розсіяні на досить великій території. Ще зранку на майдані запакували біля 20 людей, які «посміли» занадто очевидно стояти туснею. Так що наші сили почали танути задовго до початку. Придивившись до складу колони і дізнавшись її подальший маршрут, ми вирішили згрупуватись на Європейській і щось робити. Ну, «згрупуватись» — це, звісно, голосно сказано, оскільки до групи, яка складалася з 5 чоловік, одразу кидалися менти.

Колона імперо–хрестоходців з’явилась на Європейській площі, і ми вирішили перекривати вулицю. Піднялись вгору по Трьохсвятительській до найвужчого місця і там стали чекати «доблєсних імпєрців», що під прикриттям православних бабусь розмахували прапорами.... Ми стали у «зчіпку» лікоть до ліктя, перекривши вулицю. Нас поки не пакували: менти ввічливо обшукували і лишали в спокої. В якийсь момент промайнула думка, що на цьому закінчиться, нас ніхто не запакує, а поставлять між нами кордон і на цьому все. Якби ж то. Пройшло десь хвилин сім, ми встигли заспівати гімн і трошки позаряджати. І все, почалось».

Олена Білозерська
(bilozerska.livehournal.com)

— Хлопці, йдіть додому. Даю вам дві хвилини, — каже з машини ментівське начальство. — Навіщо ви прийшли?

— Щоб вони не пройшли, — прямо кажуть хлопці, котрі перед тим намагалися вдавати, ніби вони тут ні до чого. І розгортають державний прапор. «Ви — українець? Вам не соромно, що по вашій землі ходять з прапорами Російської імперії?» — питає Сполох. Але таким соромно не буває...

Імперці підходять на близьку відстань, їх від нас відділяє кордон ментів. «Ещьо такова нє било, — кричать вони у мегафон, — штоби православний крестний ход нє пропускалі!». Наші кричать «Слава Україні! — Героям слава!», ті починають скандувати «Яко с нами Бог!». Не Бог, любі, і навіть не Путін. А поки що газ, нафта і зрадники серед нас.

Міліціонери кажуть щось типу того, що це православна акція, і у них є заявка. Якщо православна, відповідають наші, хай знімають імперські прапори і проходять з іконами, ми не проти. Але де там. Начальство викликає по телефону «Беркут». «Ні, по Трьохсвятительській ви не заїдете. Заїжджайте з Михайлівської»...

Пакували швидко і жорстко, тягли по землі, когось били... На наше питання, куди їх везуть, ментяра з автозаку пожартував: «В Бабій Яр, расстрєлівать». Тим часом уроди під імперськими прапорами спокійно продовжили ходу».

(Авторська стилістика збережена. Друкується з незначими правками)

ОЧЕВИДЕЦЬ

«Хлопця вдарили ногою, він зомлів»

Активіст організації «Патріот України», якого було затримано в неділю, відмовився називати своє прізвище. Каже, що не хоче розголосу, бо потім його чекатиме біганина райвідділками міліції та відділеннями СБУ. Він стверджує, що міліція використала силу при затриманні супротивників «імперського маршу».

«Спочатку мені заламали руки, я не пручався і був згоден, щоб мене мирно доставили до райвідділу для того, щоб дати свідчення, — розповідає хлопець в інтерв’ю «УМ». — Натомість я почув у свою адресу матюки, отримав по ребрах два удари рукою, один удар — ліктем по спині. Коли я спитав за що, у відповідь почув: «Ти єщо спрашиваєш?» — і ще один удар у бік».

Затриманих везли в автозаку, «явно не розрахованому на 25 чоловік». «Не було чим дихати зовсім! Ми їхали так, ніби це везуть якихось тварин на забій», — розповідає хлопець. Їх завезли в Шевченківський райвідділ міліції. І тут, за розповіддю аноніма, «почався справжній жах».

«Представники міліції перетворили цю кімнату на справжню катівню в кращому стилі НКВС», — розповідає «патріот». Нашого співрозмовника вдарили по ногах, щоб змусити стати у стійку «руки вгору — ноги вшир». А найбільше його вразило поводження правоохоронців із одним іншим активістом. «Завели хлопчину, кинули на підлогу, почали бити. Він став плакати. Ми кричимо: «Що ви робите, схаменіться!». Натомість вони йому: «А х...лі ти плачеш?». Тут хлопчина отримав удар «берцем» по обличчю і втратив свідомість... «Беркути» почали кричати — «нашатирний спирт сюди!».

Затим хлопців посадили у камери. Їх по черзі викликали й просили підписувати протоколи про адміністративне порушення: усім «шили» тільки статтю за нецензурну лайку в громадському місці. Багато хто відмовився підписати протокол.

«Опівночі нас усіх, крім двох хлопців, відпустили. При цьому сказали: «Тут ніхто нікого не бив, все харашо», — завершує свою розповідь співрозмовник «УМ».

ВЕРДИКТ

Три доби — за опір

Шевченківський суд продовжив утримання за ґратами двох членів «Патріота України»

Якщо в неділю свою культуру та повагу до українців повною мірою показав спецпідрозділ «Беркут», який чобітьми вдавлював у землю українських патріотів, то вчора «звитяжну» справу міліції продовжила судова система. Кореспонденти «УМ» чекали початку засідання Шевченківського райсуду столиці, де мало вирішитися питання затриманих членів організації «Патріот України», впродовж кількох годин, але побачити хлопців вдалося лише мимохідь, коли конвой заводив їх через задній двір до приміщення суду. При цьо­му правоохоронці не вельми соромилися присутності представників громадськості та ЗМІ, час від часу кидаючи у їхній бік вульгарні слова, що, очевидно, є результатом підвищення їхньої культури напередодні чемпіонату Європи з футболу (над цим, за словами міністерських чиновників, вони нині активно працюють).

Проблемним виявилося навіть дізнатися номер кімнати, де розглядалася справа. Врешті–решт, підійшовши до кабінету судді Ірини Саприкіної, присутні наштовхнулися на щільний кордон міліціонерів. На запитання, чому не пропускають пресу, адже суд розглядає адміністративне порушення, а тому в будь–якому випадку має бути відкритим, один з «орлів» у погонах по–хамськи послав усіх... на вулицю. «Цей спосіб притягнення до відповідальності для нас не новий. Таким чином вони залякують українських патріотів. Хоча в цьому приміщені мали б бути інші — ті, хто порушував українські закони, несучи імперський прапор», — каже одна з учасниць недільних подій.

Чергування під кабінетом судді успіхом не увінчалися. Голову київської організації «Патріота України» Сергія Бевза разом із іншим затриманим, Володимиром Шпарою, засудили до ще трьох діб позбавлення волі. Принаймні про «УМ» повідомили в «Патріоті України». До речі, обвинуваченим відмовили в праві на адвоката. Він безпомічно сумував у коридорі.

«Це такий у нас «закон для всіх». Одні — русофіли — заявляють про хресну ходу і, прикриваючись іконою, проводять антиукраїнську акцію. Причому серед них були ті ж представники «Євроазійського союзу молоді», за дії якого на Говерлі правоохоронці обіцяли притягти до відповідальності його членів. А наша міліція б’є і судить тих, хто стоїть на захисті українського», — зазначив у коментарі «УМ» присутній у суді Андрій Іллєнко, син відомого режисера.

Із затриманими поспілкуватися не вдалося — після винесення рішення про продовження їх перебування за гратами хлопців вивели через задній прохід будівлі суду.

КРИМ

«Імперці» марширували всупереч забороні судів

У Сімферополі акції з нагоди російського Дня народної єдності пройшли спокійно, без інцидентів. Хоча насправді не повинні були проходити взагалі. За повідомленням прокуратури Криму, протягом 1—3 листопада місцеві суди Сімферополя задовольнили позови виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, заборонивши у місті проведення 4 листопада масових заходів.

Однак це анітрохи не завадило одразу кільком проросійським організаціям Криму провести у «столиці» АРК марші й демонстрації. Як повідомляє «Інтерфакс–Україна», найчисельніша така акція, в якій взяли участь близько 700 осіб, пройшла біля будинку кримського парламенту. Учасники заходу, організованого кримським осередком партії «Російський блок», Російською громадою Криму, Кримським козачим союзом, тримали державні прапори Росії, прапори АРК, плакати: «За російську мову», «За єдину Росію», а також «Росія, Білорусія, Україна — єдині». За словами лідера місцевого «Російського блоку», члена президії парламенту Криму Олега Родивілова, про рішення судів і заяву прокуратури щодо заборони проведення масових акцій у Сімферополі йому нічого не відомо.

Паралельно організація «Народний фронт Севастополь—Крим—Росія» під керівництвом Сергія Шувайникова провела у Сімферополі «Російський марш» за участю близько 150 осіб.