Стрес після... стресу

На свою біду, в готельному комплексі «Дніпропетровськ» ми вирішили звернутися до адміністратора. Так, мовляв, і так — хочемо поспілкуватися з мешканцями потерпілого будинку. Однак та на нас подивилася, немов на інопланетян: «Керівництво заборонило пропускати до потерпілих будь–кого». — «Яке керівництво?» — намагаємося з’ясувати. У відповідь — мовчанка. Наші посилання на закон про пресу, права журналістів ніякого враження не справляють. Зрештою, після тривалої суперечки, адміністратор погодилася у супроводі працівника готелю пропустити нас у кімнату №210, де розташувався штаб (сюди люди звертаються в разі потреби по допомогу).

«Якраз зібралися робити обхід», — пояснює одна з присутніх тут дівчат–психологів Ганна Садова. У кімнаті — гори різного одягу, який залишився незатребуваним постраждалими. На запитання про психологічний стан людей медики відповідають: нині вони переживають новий стрес після стресу. Людям необхідно вирішувати матеріальні проблеми, але з цим поки що нічого не зрозуміло.

Намагаємося з психологами піти в обхід. Однак супроводжуючий іде за нами «хвостиком». Отож здаємося на милість долі й повертаємося з ним до адміністратора. Тут нічого нового: жінка — повна незворушність. При цьому помічаємо, що чимало людей проходять до готелю і ніхто не прагне навіть поцікавитися у них документами. Мимоволі себе картаємо, що не зробили так від самого початку...

У пошуках виходу намагаємося додзвонитися до впливових людей, які б по телефону «вирішили» наше питання. На щастя, цей метод себе виправдав — до нас спускається подружжя Горленків і запрошує під свою відповідальність до готельного номера. Звертаю увагу, що одномісних ліжок тут тільки два, а живуть утрьох — разом із донькою Катею. «Щодо умов, то у нас ні до кого претензій немає, — божиться Володимир Горленко. — Просто не захотілося одному із нас жити з кимось чужим».

У день трагедії Володимир Горленко з дружиною були на дачі. Катя залишилася вдома сама. Дівчина ще ніжилася в ліжку, коли стався вибух. На Катю впало вікно. На щастя, ковдра, якою та була вкрита, врятувала від поранень. Прихопивши документи, вийшла на подвір’я, де вже зібралося чимало людей. Батьки, які почули про трагедію від доньки по мобільнику, на автомобілі відразу рвонули додому. Правда, до останнього не вірили, що все виявиться так страшно.

Майбутнє цієї родини й досі туманне. «Як отримати житло чи навіть гроші, ми не знаємо. Тим часом ціни дуже стрибонули вгору, — каже Наталя Горленко. — Наші сусіди знайшли трикімнатну квартиру за 130 тисяч доларів. Але наступного дня господар підняв ціну вже до 160 тисяч. Навіть не знаємо, на яку суму можемо розраховувати. Кожного дня з нами зустрічаються, бесідують, але конкретно питання не вирішується».

«Ми жили у трикімнатній квартирі загальною площею 70 квадратних метрів, — підключається до розмови Володимир Горленко. — Самі ж цей будинок і будували за власні кошти. Тепер, коли начебто у житті чогось досягли, залишилися біля розбитого корита».

На умови проживання в готелі сімейство не скаржиться. На жаль, цього не можна сказати про 21 родину, яка мешкає у «дірі», відомій у народі під назвою Будинок колгоспника. Старі металеві ліжка, повна відсутність опалення і гарячої води... Хоча й міністр із питань надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич обіцяв переселити всіх потерпілих у готель «Дніпропетровськ». Але ця обіцянка поки що залишається цяцянкою.

А ТИМ ЧАСОМ...

Компенсацію за втрачені квартири вже одержали 69 постраждалих сімей, повідомляє прес–служба МНС. Гроші постраждалим перераховують на відкриті для кожної сім’ї персональні рахунки в «Ощадбанку». Тим часом 30 сімей відмовилися від майнової компенсації, оскільки майно в їхніх квартирах не пошкоджено, повідомив мер Дніпропетровська Іван Куліченко.

ДО РЕЧІ

На останньому брифінгу міністр із питань надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич, в. о. голови Дніпропетровської облдержадміністрації Віктор Бондар та міський голова Дніпропетровська Іван Куліченко прозвітували перед журналістами про те, що далі чекає на потерпілих мешканців зруйнованого будинку. Насамперед міськрада та міськвиконком прийняли рішення, яким визначено порядок виплат як за втрачене житло, так і відшкодування за частину втраченого майна. Йдеться про кошти з державного бюджету, резервних фондів Кабінету Міністрів, обласної та міської рад. Якщо перший транш тут значною мірою пішов на оплату ліквідаційних заходів, проживання потерпілих у готелях, то другий — а це десь 94 мільйони гривень — буде використано на відшкодування збитків мешканцям зруйнованого будинку. Також Віктор Бондар запевнив, що у повному обсязі вже надійшли на рахунки потерпілих кошти від ТОВ «Газекс—Україна». А це — по 500 тисяч гривень за кожного загиблого. Ще одне джерело фінансування — благодійні фонди Ріната Ахметова, Віктора Пінчука, Блоку Юлії Тимошенко та ін. На них надійшло близько 38 мільйонів гривень. І тепер відповідні служби міськвиконкому займаються розподілом цих зовсім не малих коштів.