«Після важких кровопролитних боїв...»

Демократична коаліція уже на порозі Кабміну. Не треба бути великим стратегом, аби зрозуміти: завадити противникові увійти в ці «священні» стіни може тільки чудо або таємна політична зброя. У чудеса регіонали­матеріалісти вірять мало, а те, що їхній лідер зуміє якимось чином змінити хід процесу, здається їм ще менш вірогіднішим. Настрої «не забути жодної валізи при посадці на корабель!» панують тут уже давно, але вірні своєму принципові не виносити на люди жодного відра домашнього сміття, «антикризовики» старанно маскували всі прояви маловір’я та капітулянства. Вчора Прем’єр­міністр Віктор Янукович, нарешті, вирішив: досить робити гарну міну при поганій грі та озвучив звернення до свого наступника.

Документи серйозні — шальки аж вгинаються

Утім Віктор Федорович не був би собою, якби просто встав і потиснув руку сильнішому. «Дехто сьогодні вражений від своїх політичних успіхів. Хтось когось переміг, — здивовано підняв він брови і одразу ж дав свою оцінку Україні без Януковича. — Ці події відкидають країну тільки назад, і життя людей погіршується. Щоби ці переможціполітики це розуміли, які прагнуть до дестабілізації ситуації».

Прем’єр не приховував свого розчарування: стільки зусиль потрачено, стільки надій, зрештою, коштів... І все коту під хвіст! Дестабілізація його політичного майбутнього як лідера партії влади — повна і безумовна. «Офіційна публікація результатів парламентських виборів уже відбулася, — сумно мовив лідер «регіоналів». — Верховна Рада найближчим часом буде сформована. Уряд практично не може без Верховної Ради».

Тому, хто сидітиме на його місці, пан Янукович не забув нагадати про власні досягнення: кошторис країни на 2008 рік, який на його вимогу написав особисто визнаний майстер бюджетних справ, віцепрем’єр Микола Азаров, та підготовчі документи до СОТ. Проте терниста дорога до Світової організації торгівлі буквально вчора зробила черговий виток навколо Киргизії (представники цієї країни заявили, що насправді ні про що конкретне вони з Україною не домовилися), а про долю «бюджета від Азарова» дуже афористично висловився Віктор Пинзеник, який, ймовірно, може отримати портфель міністра фінансів. Коли журналісти запитали його, що пан Пинзеник вчинить із фундаментальною працею нинішнього Мінфіну та його головнокомандувача, той сказав, як відрізав: «Викину цей кілограм паперу до смітника, і напишемо інший документ. Так як ми робили це минулого разу».

«Якщо хтось образить мого друга, Президента України!..»

Вчорашня риторика керівника уряду справила враження навіть на бувалих майстрів пера, які слухають його виступи на вулиці Грушевського упродовж тривалого часу. Коли Віктор Федорович усьоме вжив слово «Президент», причому не в іронічному контексті, як раніше, а підносячи його роль до головного арбітра держави, присутні затамували подих. Річ у тім, що Прем’єр нещодавно з’ясував для себе — деякі укази глави держави не виконуються! Тобто, звертається Віктор Ющенко до чиновників з певними вимогами, а ці — ні пари з уст. Ну, і сам Віктор Федорович також подекуди, звичайно, звертається, як же без цього?.. Ці ганебні факти настільки збентежили та обурили нашого Прем’єр­міністра, що він вирішив не просто серйозно закрутити гайки, а провести спеціальне засідання уряду — і з’ясувати, що це за «ревізіоністи» такі. «Буде порядок в державі чи ні?» — обвів він своїм «фірменним» важким поглядом зал.

Роби не так, як я!

Покидаючи одне з ключових місць політичної сцени, пан Янукович передав наступнику проблеми, з якими сам не впорався: реформи не завершено і фактично відкладено на невизначене майбутнє. Новому Прем’єру, за словами Віктора Федоровича, доведеться битися із нерозвиненістю національного ринку, галузевими диспропорціями, неефективною системою соціального захисту та надмірним податковим тиском на виробника і споживача. І, звичайно ж, намагатися йти в ногу зі світовою економікою. «Ми займаємося з’ясовуванням стосунків, а світ у цей час іде вперед. І ніхто нікого не буде чекати, поки ми тут розберемося», — сумно констатував керівник уряду, поправляючи однотонну синьо­сіру краватку — під стать його настрою.

Передаючи жезл правління іншій достойній людині, Віктор Федорович сказав, чого не варто робити, працюючи на посаді Прем’єр­міністра. Насамперед, не «перетягувати ковдру» владних повноважень — саме те, чим активно займався його Кабмін, ухвалюючи сумнівний закон про свої права та обов’язки, і що, зрештою, стало причиною парламентської кризи.

«Політика заперечення результатів попередників повинна відійти в минуле», — було одним із побажань пана Януковича. Цікаво, що жоден м’яз на обличчі Миколи Азарова в цю мить не скоротився навіть рефлекторно. Адже саме Микола Янович кожен свій брифінг розпочинав та закінчував «статистикою»: яку саме випалену пустелю йому довелося прийняти у «помаранчевих» та яких неймовірних зусиль коштувало йому хоч би трохи вдихнути життя в ці розвалини.

Розбіжності серед української еліти, як вважає Віктор Янукович, може подолати тільки закон. Але не про Кабінет Міністрів, як він був переконаний до оголошення результатів виборів, а зовсім інший — про внутрішню і зовнішню політику. «Всі повинні виконувати закон, — полум’яно, мов на трибуні, звертався він до підлеглих. — Закон один для всіх». Після цих слів журналісти почали сміятися майже вголос — надто вже разючим виглядав контраст між деклараціями та справами в такій малій часовій перспективі.

Вилізайте з нірок, лисички!..

«Ручне» керування економікою, яскравим прихильником якого є команда «регіоналів» старшого покоління і яке породило чимало кризових явищ у господарці країни, Віктор Янукович назвав дуже лірично і водночас повійськовому пафосно. «Наш уряд ніколи не займав позицію економічного дезертира, який готовий покинути напризволяще економіку», — підвів він риску під власними пріоритетами. І закликав так само активно нехтувати законами макроекономіки і свого наступника. Мовляв, у країнах ЄС — це останній писк моди.

Мало того — під завісу свого правління пан Янукович пообіцяв влаштувати показовий виступ: організувати екстрене засідання уряду (за участі Президента, ясна річ) і нарешті показати народові, звідки ноги ростуть у високих споживчих цін. Міністр економіки Анатолій Кінах, якого минулого тижня зробили головним винуватцем усіх бід українського споживача, тільки важко, але майже непомітно зітхнув: його прізвище у представницькій залі пролунає ще не раз.

Перед тим, як пресу попросили за двері, Прем’єр сказав буквально кілька речень, але цей штрих створив незабутнє враження про автора. Навіть не сумніваюся, що численні біографи неодмінно згадають їх у мемуарах: залишаючи велику політику, Віктор Янукович приклав неймовірні зусилля — і таки розширив Чорноморський біосферний заповідник на цілих 22 тисячі гектарів. Кабанчики, вовчики та інші опосуми можуть уже не боятися злого дядька браконьєра. Ну, хіба що дуже високопоставленого...