Ідеться про «Солодку Дарусю» і збірку новел «Нація», видані під однією обкладинкою видавництвом «Братонєж», що входить у концерн «АСТ». Хоч видання зібрало хорошу пресу, де, як ви гадаєте, могла відбутися така акція, якщо виключити Український центр на Арбаті чи ще якісь маленькі українські офісики? Презентація пройшла в Історико–просвітницькому і правозахисному центрі «Меморіал» у Малому Каретному провулку, і вів її історик, правозахисник Олександр Даніель. Кажуть, тільки його ім’я «охороняє» цю громадську організацію від розробок російських спецслужб.
«УМ» зв’язалася з письменницею і попросила розповісти свої враження від московської презентації. Пані Марія сказала: «У Москві сьогодні мода на героїзацію радянського минулого, про Сталіна тепер говорять як про ефективного менеджера. І я очікувала несприйняття книжки, адже публіка на презентацію прийшла на 90% російська. Але все пройшло добре, зачепилися за тему, що таке ОУН, що таке УПА, трохи подискутували, але зійшлися на тому, що ці твори не про ОУН, і не про УПА, а про людські долі, про те, що однозначно білих–позитивних і однозначно чорних–негативних у ті складні часи не було. З України ще був Дмитро Стус — він перебував у Москві на семінарі редакторів літературних журналів, і я його запросила для підтримки, була перекладач книги Олена Марінічева, посол України в Росії Олег Дьомін, заступник гендиректора видавництва «Братонєж» Владислав Панін, було багато істориків, словом, інтелігенція. Прийшов і мій двоюрідний брат Михайло Матіос, який живе в Москві і є громадянином Росії. До речі, там живе чимала гілка Матіосів — мій рідний дядько і четверо двоюрідних братів із родинами. В Москві мене теж запитали, чи були в моїй родині жертви тих воєн, тих режимів, і я ще раз повторила, що у великій родині Матіосів не було жодного репресованого. Але відсутність приватних трагедій і особистих образ не є підставою не досліджувати чужі трагедії».
Попри те, що «Нація» вийшла в травні, а літо вважається провальним сезоном для не пляжної літератури, останні десятки книжок із тритисячного накладу вже допродуються. Відтак видавництво веде переговори з письменницею про другий наклад. Відомо, що в Україні російськомовна «Нація» теж є на прилавках. «Я свідомо на це пішла, — каже Марія Матіос. — Якщо ці твори через російську мову прийдуть до російськомовного читача і вони дадуть поштовх до переосмислення національно–визвольної боротьби в Україні, та просто привід задуматися, я буду вважати, що це мій маленький громадянський вчинок». Письменниця не любить розповідати про незавершені проекти і непідписані угоди, але відомо, що Олена Марінічева, яка переклала російською «Націю» і «Солодку Дарусю», вже прочитала новий роман Матіос «Майже ніколи не навпаки». Можливо, і ця сімейна сага незабаром вийде в Росії. Наразі відомо, що роман «Солодка Даруся» перекладається в Польщі і в США.