«Спрага» до землi

      Менше ніж за рік, тобто з 1 січня 2005 року, українські чорноземи стануть товаром, який можна буде купувати і продавати. Це передбачено Земельним кодексом, який доти зберігає мораторій на продаж земель сільгосппризначення.Чи готові ми до цього? Чи може бодай якась частина із наших працелюбних і досі «спраглих» до землi селян скористатися своїм правом не лише продати, а й купити землю? Я про наших з «Ні! ні і ще раз ні!», — такою є відповідь переважної більшості працездатних, але бідних аграріїв, які як вогню бояться продажу сільгоспугідь, оскільки розуміють, що більше втратять, ніж набудуть. А дехто вже шукає шляхи і нелегально продає свій пай, щоб виручити кілька тисяч гривень на одежину дітям і собі. Так що невипадково саме зараз аграрна частина уряду та парламенту починає активно з'ясовувати, чи готова держава до нових земельних відносин.

      Як повідомляла «УМ», депутати вже внесли на розгляд Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин законопроекти щодо продовження дії мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення якщо не до 2010, то до 2007 року. Автор одного із варіантів змін до Земельного кодексу, голова аграрного комітету Іван Томич пояснює, що держава досі не вибудувала чіткої концепції формування земельного ринку, і для цього не вистачить кількох додаткових законопроектів та доповнень до вже існуючих. «Будемо ініціювати продовження мораторію», — сказав він.

      Натомість віце-прем'єр-міністр Іван Кириленко зазначив, що уряд категорично проти продовження дії мораторію. «Ми вичерпали свої можливості на тому рівні, що є, тобто бюджетну підтримку і кредитну підтримку під заставу майна», — нарешті сформулював він свою позицію на позавчорашньому спільному засіданні колегії Мінагрополітики, Держкомзему та президії Української академії аграрних наук. Цієї ж думки дотримується і голова Державного комітету земельних ресурсів Анатолій Даниленко. Головним аргументом «проти» державні мужі називають гальмування у такому випадку розвитку іпотеки, тобто кредитування селян під заставу землі і нерухомості. Тоді як, за даними спеціалістів Держкомзему, іпотека дозволить щорічно залучати до сільського господарства у вигляді кредитів до десяти мільярдів гривень.

      Зараз, визнає Іван Кириленко, ринок сільгоспземель існує, але нелегально. «Нам необхідно поставити рух землі на законодавчий рівень та зробити його прозорим», — наголосив він. Задля цього пріоритетним завданням уряду та парламенту на поточний рік, упевнений віце-прем'єр, повинно стати формування відповідної законодавчої бази.

      Зокрема, представники аграрної влади підрахували, що до Земельного кодексу додатково слід прийняти не менше десяти законів та підзаконних актів, у тому числі про ринок земель, про державний земельний кадастр, про державну землевпорядчу експертизу. А до цього часу хоча б видати усі шість з половиною мільйонів державних актів на право володіння землею (зараз, після трьох років оформлення, їх мають менше 60 відсотків екс-колгоспників). «Якщо не будуть прийняті закони — питання продовження мораторію буде голосуватись у парламенті. Уряд не ініціюватиме продовження мораторію , — категорично заявив Іван Кириленко, підкресливши, що він стоїть «на позиції підготовки людей і підготовки кадрів до зняття мораторію».

      А в Державного комітету земельних ресурсів повноважень має поменшати. Комітет ініціює створення альтернативного Державного фонду земельної власності, що завідуватиме винятково державними володіннями. За державою голова Держкомзему пропонує залишити десять відсотків земель резерву і запасу, а також надати повноваження скуповувати землі у тих аграріїв, що не мають фінансової можливості вести господарство.

ОПИТУВАННЯ

      За результатами опитування на тему «Чи потрібно продовжувати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення», яке проводить на сайтi  Аграрний інформаційний центр, 47 відсотків респондентів вважають, що відкривати ринок землі у 2005 році ще зарано. Причому 12 відсотків із них пропонують продовжити мораторій до 2007 року, решта (35 відсотків) — взагалі до 2010. Лише 35 відсотків опитаних вважають, що зробити землю товаром наступного року — якраз прийнятний термін, і виступають категорично проти продовження дії мораторію. Решта 18 відсотків вважають, що мораторій варто зняти частково.