В останньому турі групового турніру Кубка Співдружності в Москві київське «Динамо» зустрічалося з лідером — естонською «Флорою». Незважаючи на нічию та перемогу в двох попередніх поєдинках, перед вечором вівторка таки існував варіант невиходу українського чемпіона до чвертьфіналу: для цього киянам слід було поступитися таллінцям, а туркменська «Ніса» мала переконливо перемагати вірменський «Пюнік». Що виглядало не надто неймовірно, принаймні з огляду на ставлення динамівців до суперництва на Кубку СНД як до марудної, зайвої і травмонебезпечної роботи. Але цього разу хлопці — здебільшого зелений молодняк і новачки — таки перейнялися жагою боротьби. Мабуть, президент клубу Ігор Суркіс не жартував, коли говорив про найвищі завдання «Динамо-2» на цей турнір. У результаті так званий «лідер групи» був битий із непристойним рахунком. Що й не дивно — українська команда показала найкращу наразі гру на турнірі.

Три чверті гри програвати, а за останню 10-хвилинку не тільки наздогнати БК «Київ», а й перемогти з перевагою у 11 очок — це, скажіть на милість, нова тактика чи вияв слабкості титулованого російського «Урал-Грейту»? І як ставитися до «беків», підтримати яких в останньому домашньому матчі Євроліги ФІБА-2003/04 у столичний Палац спорту прийшло понад три тисячі глядачів, а їхні улюбленці розгубили перевагу в 14 очок, що виникала по ходу матчу? Ця гра вже не мала турнірного значення для «Києва» — надто багато було втрачено раніше, проте марка є марка: керівництво клубу й вивісило в палаці два додаткових світлових табло, й організувало вигідну лотерею з призами у вигляді домашніх кінотеатрів, музичних центрів тощо, і численні дівочі групи танцювальної та шумової підтримки, і концерт. Мабуть, це виступ Дмитра Малікова у великій перерві віднадив баскетболістів «Києва» від суперництва на майданчику — вони вийшли на третю чверть раніше і трохи розслабилися під хіти московського гостя.