Юрій Кармазін: Коли порушують закон, я стаю дальтоніком

Із головою Партії захисників Вітчизни Юрієм Кармазіним ми зустрілися в його офісі на Хрещатику, де невдовзі може з’явитися нова табличка — «Приймальня народного депутата».Відомого правозахисника та законотворця, який тривалий час пропрацював прокурором та суддею на Одещині, вже вчетверте обрано до парламенту (від блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 58 у списку). Рік тому, народний депутат ІІ, ІІІ та ІV скликань на чолі Блоку Юрія Кармазіна пішов на вибори окремою колоною, але до ВР не потрапив. Нині ж очолювана ним партія увійшла до блоку «НУНС» й «вимушена ізоляція» для пана Кармазіна, як він сам називає своє півторарічне перебування поза великою політикою, завершилася. Наша розмова виявилася доволі відвертою: пан Кармазін не шкодував критики як для опонентів, так і для окремих соратників.

За провали — звільняти з партійних посад

— Юрію Анатолійовичу, минули вибори, час збирати каміння. Особисто ви агітували за «НУНС» на Одещині й Сумщині. Як вважаєте, наскільки отримані блоком результати відповідають запланованим?

— Знаєте, ще в Одеській області, об’їхавши більшість районів, я дійшов жахливого висновку: штаби «НУНС» практично нічого не робили, власне, як і керівник обласного штабу. Я відповідаю за кожне своє слово. З цього приводу 28 серпня я звернувся з листом до центрального штабу і вказав, що якщо ситуацію з підготовкою до виборів на Одещині не виправити, можна очікувати на результат лише до 8%. На жаль, я виявився гарним пророком — більше 6% набрали.

Перед виборами Президент змінив керівників у кількох областях і правильно зробив. Не заради адмінресурсу, а через те, що ці люди не працювали на державу. Треба було змінити ще й керівників Одеської, Запорізької, Миколаївської, Кіровоградської, Чернігівської та Харківської областей. Бо люди голосували не стільки за якусь партію чи блок, скільки проти окремих керівників на місцях, яких, на жаль, ототожнювали з Президентом. А в цілому, якщо хочете знати мою думку як голови Партії захисників Вітчизни, вважаю, що люди, які відповідали за виборчу кампанію «НУНС» у цих регіонах та низці інших, де вибори провалені, мали б написати заяви про відставку з партійних посад. Бо вони не виправдали надану їм блоком високу довіру.

Коли розум тисне

— На Сумщині довіру було виправдано?

— Судіть самі, 7 вересня мене призначають керівником Сумського регіонального штабу блоку. До виборів лишалося 24 дні. Безпрецедентне рішення! Область особлива — батьківщина Президента. Талановитий «губернатор» Павло Качур ніякого адмінресурсу не застосовував. Але там теж лишаються кадри, які згань­били Президента і «Нашу Україну» в очах людей. Дарма секретаріат Президента їх не звільнив до виборів. Кажу відверто, бо ці помилки не мають повторитися. Адже з окремими керівниками РДА були просто анекдотичні випадки. Ось дивіться фото: в райцентрі над управлінням юстиції та виконавчою службою висить прапор Соцпартії, що заборонено законом. Окремі керівники районів їздили з агітацією, не взявши відпустки. То хто використовував адмінресурс? Хто користувався порядністю Президента, який їх не звільнив?

От зараз говорять, що наш блок не виграв ці вибори. Та ні. Незважаючи на те, що «НУНС» мав на собі тягар цих призначень на місцях ще з часів урядів Тимошенко, Єханурова та Януковича, блок витримав удари з усіх боків і, безумовно, виграв вибори.

«НУНС» отримав серйозну перемогу, хоча частина його голосів відійшла БЮТ через те, що ми вели здорову конкуренцію. Деякі «регіонали» договорилися до того, що казали: ви тиснете на нас розумом! (сміється) Так це єдине, чим ми могли тиснути! А ще серцем і любов’ю до країни, бажанням не допустити до влади антидержавні сили. Ось чому ми потіснили наших суперників і отримали майже 21% на Сумщині — п’яте місце в Україні.

Янукович програв Конотопську битву

— Дійсно, це на один відсоток більше за результат «Нашої України» у 2006 році, але ж на три тисячі голосів менше.

— Не варто такі речі порівнювати. Оцінювати ситуацію потрібно лише в сумі з нашими партнерами з БЮТ — тут ми повністю забрали голоси і соціалістів, і багатьох інших. Друге. Раджу подивитися на мапу України й оцінити (йдемо до карти, яка висить на стіні праворуч від робочого столу). От дивіться, на Сумщині 570 кілометрів кордону з РФ. Хай усім буде соромно — в Глухові, Конотопі, Охтирці тощо не приймаються програми обласного телебачення! Державна інформаційна політика на Сумщині віддана Росії! Це трагедія! А що до неї призвело? Хто віце–прем’єр? Пан Табачник. Уже лише через те, що це стосується області, де народився Президент, треба звільняти відповідальних за це урядовців.

Сумщина займає третє місце в країні з ракових захворювань і водночас видобуває більше половини української нафти. Сумщина ще й надзвичайно цікава своєю історією. От «мегаполіс» Конотоп. Козаки 348 років тому вщент розгромили тут армію російського царя. А нині перед виборами сюди двічі прилітав Янукович на трьох вертольотах. У Конотопі я закликав Януковича до діалогу з екранів місцевого телебачення — він не пішов. Врешті–решт він програв Конотопську битву! А відтак і Сумську область. Хоча що вони тільки не намагалися робити. Які сили були кинуті, яке фінансування! Вєрка Сердючка за ПР агітувала на кожному кроці. Для чого? Область не густо населена... Та вони хотіли саме тут отримати перемогу над Ющенком: мов­ляв, навіть тут ми господарі!

Калнишевський, Сковорода і...Щербань

— Чи задоволений я результатами Сумщини? У тих умовах, в яких ми працювали, а я лише на десятий день отримав доступ до телебачення, це фантастичний результат!

Уже після виборів відвідав у Пустовойтівці місця, пов’язані з останнім кошовим отаманом Запорозької Січі Петром Калнишевським. А потім заїхав і до Григорія Сковороди в його рідне село Чорнухи неподалік, але вже на Полтавщині. Хата, в якій народився видатний філософ, у жахливому стані — дірки в стрісі, вже очерету в Україні не можемо знайти. Я настільки був вражений, що одразу викликав місцевих керівників Партії захисників Вітчизни, щоб терміново вжили заходи до порятунку святині. Після Чорнух мене заспокоїв лише Мгарський монастир у Лубнах.

— Болючим питанням для Сумщини є «справа Щербаня».

— Переконаний, що питанню Щербаня і «щербанівщині» на Сумщині має бути покладено край. За роки його «губернаторства» область вважали гніздом корупції. Генпрокуратура його ледь не виправдала, тож усі об’єкти, що перейшли до його рук: заводи, фабрики, готелі тощо так і залишилися у власності Щербаня та його поплічників. Скрізь приклався до розграбування. Але думаю, покарання таки настане.

Суперники сподіваються на нову зраду

— Під час виборів і «НУНС» і БЮТ запевняли, що помилки минулого враховано, тож реваншу антидемократичних сил не буде. Після виборів нічого не змінилося?

— Поствиборча ситуація змушує мене замислитися над тим, чи не наступаємо ми на ті ж самі граблі. Коли знову збираються в міністри і віце–прем’єри люди, які за своїми професійними якостями на ці посади не годяться.

— Ви говорите про претендентів від демократичної коаліції?

— У тому числі й від демократичної.

— Чому «в тому числі»?

— Бо розробляються варіанти не тільки нашої коаліції. Ми маємо свої плани, але ж суперники мають свої. І вони також формують свій уряд, керівництво силових структур. Не помічати цього було б близорукістю. Я знаю, що вони мають надію на зраду в нашому середовищі, знаю, що вони роблять для цього. На прикладі двох областей, про які йшлося, скажу: помилки минулого не враховано.

Наприклад, не розумію, як це ми не помічаємо страшенного росту цін. Що робиться з монетарною політикою в державі? Все дорожчає на 15—20%, але щодо долара гривня стабільна. Водночас євро летить угору. Хто має відношення до цієї штучної ситуації? Уряд і Нацбанк. Відтак і наш колега по блоку «НУНС» за №28 пан Стельмах (голова НБУ. — Авт.). Це ознака для тривоги? Так. Чому ми мовчимо? Бо своїх не б’ють? Їх і не треба бити, треба терміново розглядати питання на РНБО. Як би нам комфортно чи некомфортно не було з цими людьми. Бо вони відповідають за долю народу.

Окремо про ті пропозиції від БЮТ, які викликали резонанс. Якщо ми створюємо коаліцію, це не значить, що ми маємо робити взаємний «одобрямс». Маємо вести дискусію, а не посаду керівника Рахункової палати опозиції віддавати. Це ж орган всієї ВР, керівництво якої обирається на сім років, щоб між каденціями парламенту не було політичного впливу. Де у світі бачено, щоб опозиції посади віце–прем’єрів та заступників «губернаторів» віддавали. Це ніщо інше як політичний хабар! Але ці пропозиції обговорюються. Як і створення двадцяти якихось контрольних комітетів у ВР. Відкрийте Конституцію, регламент ВР — кожен комітет і так має контрольні функції.

Знову на керівні посади в силових структурах розглядаються кандидатури, які не мають відповідної професійної підготовки. Треба забути про цивільних міністрів. Тільки професіонали! Політики хай керують урядом, а галузевими міністрами хай будуть професіонали — впевнені люди з професійною освітою, підготовкою, які пройшли сходинки в цих галузях.

Є така посада — народний депутат

— Пане Юрію, вас уже вчетверте обрано народним депутатом. На якій ділянці роботи бачите себе особисто ви — на законодавчій роботі у ВР чи у виконавчій владі?

— Четвертий раз — це як четвертий клас. Вважаю, що треба мінімум «сім класів» закінчити. Але зараз затягується час передачі влади у Верховній Раді й прийняття присяги новообраними депутатами, щоб встигнути розтягнути те, що не було розтягнуто. А щодо роботи, знаєте, я ніколи не вмів прислужувати. Не вмів, не хочу і не буду. Буду служити тільки Україні й закону. А для цього в державі є лише одна посада — народний депутат України. Я не маю ніякого лобі, більше того, коли ставилося питання про призначення мене Генеральним прокурором у 2004 році, то цього перелякалися не лише друзі Януковича, а й інші друзі, які розуміли, що для Кармазіна закон — то все. І йому абсолютно фіолетово, якого кольору буде порушник закону — білого, синього, малинового чи помаранчевого. Бо коли йдеться про порушення закону, я стаю дальтоніком. Але, очевидно, ще не прийшов час, щоб правоохоронні органи в державі очолювали дальтоніки.