Сумний ювілей опущених рук

Позавчора «Динамо» «відзначило» своєрідний ювілей — у груповому турнірі Ліги чемпіонів кияни не можуть виграти вже в десяти матчах поспіль, і лише два з них звели до нічиєї. Суперник для «червоної дати» підібрався ще той — одна з кращих команд світу. Із «Манчестер юнайтед» шляхи чемпіона України вже перетиналися сім років тому, ще за часів Лобановського. Тоді «синьо–білі», як відомо, постриглися наголо, й це допомогло їм зіграти 0:0 у Києві (Шацьких поцілив лише у поперечину) і 0:1 в Англії (Деметрадзе з п’яти метрів не влучив у порожній кут). Мабуть, потрібно було голити голови й цього разу. Хоча навряд чи й це допомогло б...

Нині ці суперники перебувають, як прийнято казати, у зовсім різних вагових категоріях. Динамівці наче залишилися в минулому столітті, тоді як футбол, зокрема й у виконанні «червоних дияволів», пішов далеко вперед. Мабуть, саме через це у вівторок ввечері вітчизняні вболівальники майже повністю заповнили відведену для них половину місць на стадіоні НСК «Олімпійський» — хтось просто прийшов побачити на власні очі уславлений колектив сера Алекса Фергюсона, а хтось ще марив сподіваннями на диво. Для нинішнього набору київських футболістів ним виглядає й нічия з «МЮ».

Автор цих рядків захотів відчути дух баталії в безпосередній близькості до поля, тож, скориставшись акредитацією фотографа, в першому таймі розташувався за воротами Шовковського. Побачене неабияк розчарувало. Наш колись надійний воротар ніби наковтався транквілізаторів, бо майже не виявляв емоцій — зовсім мляво реагував на удари і на події на полі взагалі. У гольових епізодах, як могли побачити й телеглядачі, СаШо взагалі не ворушився на лінії воріт. Хоча можна було б принаймні спробувати стрибнути вбік... Можу порадити Олександрові перед грою пити каву або приймати збуджуючі пігулки, як це, наприклад, роблять хокеїсти «Сокола».

Але й захист киян нагадував цирк, що поїхав, але своїх клоунів залишив. Так і хотілося крикнути: «Хлопці, треба ж мати повагу якщо не до глядачів, то хоча б до самих себе». Сенегалець Діакате ледь відновився після травми, одразу був випущений «з корабля на бал», відтак «посприяв» трьом голам у наші ворота. Кріштіано Роналдо, Гіггз, Руні та інші «манкуніанці» просто знущалися над «Динамо», розриваючи господарів на шматки своєю технікою й командною швидкістю.

Кияни ж останніми роками втратили не лише своє обличчя у Старому світі, а й власний стиль. У нападі — якийсь недоречний дрібний пас, тому всі надії — лише на індивідуальну майстерність. А цього, щоб змагатися навіть із середняками європейського футболу, нині замало. І повагу так не заслужиш — не лише в суперників, а й у арбітрів. Угорський рефері явно не мав симпатій до динамівців, бо пенальті нам за випадкову гру Гавранчича рукою на розі штрафного майданчика призначив, а в інший бік — не схотів. Та й жовту картку Діакате видав, коли сусід — британський журналіст — сказав, що фолу взагалі не було.

Прощаючись, закордонний колега співчутливо знизав плечима: «Що ж удієш, така розстановка сил». Так, динамівцям залишається вчитися у грандів. Звісно, якщо вони спроможні на це.

ПІСЛЯМОВА

Йожеф Сабо,

головний тренер «Динамо»:

— «Манчестер» є «Манчестер» — просто суперник був сильнішим за нас. До того ж у першому таймі у багатьох спостерігався мандраж, хлопці робили помилку за помилкою. Так виходить, що кожен розіграш стандартного положення для «Динамо» прирівнюється до пенальті. Команда не виконує установку на матч, хоча ми детально розбираємо гру кожного суперника.

Сер Алекс Фергюсон,

головний тренер «МЮ»:

— Чотири голи — це результат добре поставленої атаки, але ми могли забити ще більше. Середня лінія чудово взаємодіяла з форвардами, що дозволило нам продемонструвати багатий арсенал загроз захисту суперника.

Горан Гавранчич,

захисник «Динамо»:

— У суперника було забагато вільного простору, тому гра вийшла більш відкритою, аніж ми хотіли. Так й помилок ми зробили забагато... Рукою я зіграв ненавмисно, м’яч у неї влучив — шкода, що суддя призначив пенальті.

Андрій Несмачний,

захисник «Динамо»:

— У нас не надто добре виходили командні дії, особливою незлагодженістю вирізнялася оборона. Та й розрив між захистом і нападом був дуже великим, чим «Манчестер» і скористався. Суперники все роблять на великій швидкості та й індивідуально сильніші за нас. Але, гадаю, все ще попереду і не варто посипати голову попелом. Треба забути ці матчі, зробити правильні висновки й готуватися до наступних поєдинків, бо ще маємо шанси поборотися за місце в Кубку УЄФА.

ТАБЛО

Ліга чемпіонів. Груповий турнір. 3–й тур. Група F

«Динамо» (Україна) — «Манчестер юнайтед» (Англія) — 2:4

Київ. НСК «Олімпійський». 41 000 глядачів

Арбітр: Віктор Кошої (Угорщина)

«Динамо»: Шовковський, Гіоане (Белькевич, 46), Діакате, Гавранчич, Несмачний, Корреа (Ротань, 83), Гусєв, Юссуф, Рінкон, Бангура, Шацьких (Мілевський, 46)

«МЮ»: ван дер Сар (Кущак, 80), Флетчер, Фердінанд, Браун, Відич, О’Ши, Андерсон, К. Роналдо, Гіггз (Сімпсон, 80), Тевес (Нані, 73), Руні

Голи: Рінкон, 34; Бангура, 78 — Фердінанд, 10; Руні, 18; К. Роналдо, 41, 68 (пен.).

Попередження: Діакате, 31

«Рома» (Італія) — «Спортинг» (Португалія) — 2:1 (Жуан, 15; Вучинич, 70 — Лієдсон, 18)

Турнірна таблиця:

І В Н П М О

1. «МЮ» 3 3 0 0 6–2 9

2. «Рома» 3 2 0 1 4–2 6

3. «Спортинг» 3 1 0 2 3–4 3

4. «Динамо» 3 0 0 3 3–8 0