Архітектурна молитва за місто

Цьогорічний десант у Вінницю членів міжнародного Центру сучасної архітектури (Москва), що відбувся під керівництвом професора архітектури з Лондона Нейла Ліча, дозволив по–новому глянути на майбутній розвиток міського центру, а запропоновані концепти активно обговорюють городяни, а деякі з ідей вже отримали реальнi інвестиційнi обриси. Якщо одним ідеям судилось так і залишитись на рівні ідей, якщо інші через незвичність і нестандартність потрібно ще осмислити й ув’язати з реаліями, то окремі проекти викликали схвалення відразу.

Першою серед схвалених виявилась пропозиція не гостей, а молодих вінницьких архітекторів Назара Жовнича і Віталія Плясовиці. Вони використали брюссельський досвід, де створено парк у вигляді міні–Європи з міжнародними кордонами у вигляді алей та міні–макетів знакових національних архітектурних шедеврів. Подібний парк — але вже у вигляді міні–України, розбитої на області–сегменти, — автори запропонували створити на вільній від забудови ділянці біля Південного Бугу, яка для цього підходить майже ідеально. Західна частина майданчика впирається у величну споруду греко–католицького собору, а південна виходить на акваторію річки. Вінницький міні–Крим омиватимуть справжні води, на додачу він слугуватиме ще й стилізованим причалом для річкових суден. На сьогодні, за дорученням міського голови, вже відбувається пошук інвесторів, які на паях вклали б кошти в цей об’єкт.

Ще однією практичною ідеєю, до якої підштовхнули архітектори–«десантники», може стати спорудження пішохідного мосту до річкового острова Кемпа, який використовують недостатньо через незручне сполучення з центром — серйозною перешкодою досі був суднохідний фарватер. Подолати її можна за допомогою досвіду Голландії, де багато пішохідних мостів через канали є розвідними. Зараз пропозиція вивчається в управлінні містобудування та архітектури і має всі шанси на реалізацію.

З островом тісно ув’язується і такий перспективний проект: на березі навпроти виросла величезна суцільна стіна нового виробничого корпусу кондитерської фабрики, яка відверто дисонує з естетикою ландшафту. Розв’язати проблему можна досить елегантно, перетворивши її на велетенський екран, де можна демонструвати фільми, рекламні ролики, телепередачі. Весь острів стає кінотеатром під відкритим небом.

Цікаво, що переважна більшість ідей концентрувалась якраз навколо Південного Бугу, який мальовничо огинає центр з трьох боків і має важливе містоформуюче значення. Він став навіть одним із «героїв» у короткометражному фільмі «Молитва і місто», який під час десанту зняв німецький архітектор (і за сумісництвом кінорежисер) Віктор Гоффман.

А в цілому нове бачення міста дозволило освіжити і де в чому переглянути концепцію масштабної програми «Подільська столиця», яку міська рада втілює при підтримці керівництва області.