Новообрані нардепи, самі про це, можливо, не здогадуючись, уже отримали перше завдання. Причому не від кого–небудь, а від самих інiціаторів створення правлячої коаліції. Зрештою, й Президент казав: серед перших документів, які ухвалить Верховна Рада, буде Податковий кодекс. Адже податкове законодавство у нас не просто погане, а дуже заплутане, суперечливе, вороже до підприємця без «зв’язків», надто лояльне до примх чиновника. Та головне, що дуже воно неефективне — бо грунтується на тотальному контролі громадян, а ефективно стежити за 46 мільйонами співвітчизників фізично не може навіть військова хунта.
Сільські іподроми — тепер безплатно!
Сходячи з політичної арени, минулого тижня уряд Віктора Януковича таки затвердив свій проект Податкового кодексу. Втім самі урядовці вважають, що це вже не витвір їхніх рук, а цілковито спільний продукт із народом. «Проект пройшов через громадські слухання, на кожну статтю було по десять поправок», — сказала заступник міністра фінансів Тетяна Єфименко, яка представляла кодекс у Кабміні. Щоправда, вона не змогла підтвердити, що всі десять поправок було враховано.
Основною «родзинкою» кодексу Азарова—Януковича мало б стати зменшення ПДВ з двадцяти відсотків, як нині, до сімнадцяти. Але не одразу, а упродовж трьох років громадяни платили б на відсоток менше. У вільних економічних зонах цей податок платили б по–особливому. Подумали розробники і про пільги для підприємств. Якщо керівництво щедро витрачає кошти на придбання нового обладнання (але не легкових автомобілів для себе), то податок на прибуток не перевищуватиме двадцяти відсотків плюс, як бонус, інші пільги — з енергозбереження, спеціальні кредити тощо.
Фізичні особи можуть тішитися правом на податковий кредит, тобто вимагати у податкової повернути їм частину заплачених податків, не очікуючи кінця року. Дрібним підприємцям вкотре пообіцяли спрощення процедури реєстрації та скорочення податкової звітності.
Уряд наголосив: їздити на дорогих авто — матеріально невигідно. Нечисленні любителі «Таврій» та інших малолітражок з об’ємом двигуна до тисячі «кубиків» мали б платити менше податку, а всі інші — більше. Горе чекає на українських власників літаків та кораблів – кодекс має намір обкласти їх податком. Якщо за законопроект проголосують, розчарування чекає на вітчизняних латифундистів — планується запровадити податок на землю. Особливо невдоволеними можуть виявитися земельні спекулянти, адже ця стаття насамперед стосується несільськогосподарських угідь за межами населених пунктів. Втім, як стверджують бувалі, зростання ціни на ділянки все одно обганяє будь–якого податкового інспектора.
Новації автономних кримчан — збір на розвиток рекреаційного комплексу на півострові — так сподобалися київським чиновникам, що цей податок перейменували в туристичний збір і запропонували стягувати на всій території країни. Місцеві податки, які нині формуються, виходячи з фантазії обраних керівників на місцях, хочуть уніфікувати. А заодно, наголосили у Мінфіні, час скасувати такі суперпопулярні збори, як за участь у бігах, гру на тоталізаторі та виграш на іподромі. Натомість голови сільрад дістануть право витискати соки із будівельників та власників гральних салонів.
Революція і броньовик з інспектором
Заступник міністра фінансів навіть не приховує, що проект кодексу коливається разом із генеральною лінією уряду Януковича. Йдеться про всебічну підтримку олігархів різного калібру. «Преференції діятимуть так, аби стимулювати підприємців виходити з малого бізнесу і починати великий», — каже пані Єфименко. У цьому, власне кажучи, й полягає відмінність законопроекту «антикризового» Кабміну від опонентів. Головним чином — Податкового кодексу Катеринчука. Незалежні експерти пояснюють цю різницю так: кодекс Катеринчука доволі революційний. Він ліберальніший, створений за західними зразками, лояльніший до малого і середнього бізнесу. Втім у деяких положеннях він популістський — розробляли і готували його у передвиборчий період. Найбільша різниця — зворотний принцип формування ПДВ. Деякі фахівці сумніваються, що на цей принцип можна буде перейти одномоментно і, головне, безболісно для держави.
Урядовий законопроект консервативніший, залишає статус–кво у розподілі матеріальних благ за принципом — лідерам все, народові зарплата! Принцип податкових канікул і величезна кількість пільг дозволить добре почуватися монополіям та вибраним фінансово–промисловим групам. Якщо дивитися на речі ширше, то країна розвиватиметься за таким собі «гондураським» сценарієм: багаті багатітимуть, бідні біднішатимуть. А громадянське суспільство, до якого ми нібито йдемо, вимагає зовсім іншого — середнього класу, бо це основа стабільного суспільства.
Сергій Терьохін, міністр економіки в уряді Юлії Тимошенко, вважає, що в податковому законодавстві має з’явитися «третя сила». Погані, мовляв, «і застарілий кодекс Катеринчука, написаний за законами, що існували до 2005 року, і ініціативи пана Азарова, які компілюють чинні закони і замість поліпшення життя платників податків роблять все навпаки». Серед нерозв’язаних проблем, скажімо, спрощена система оподаткування. З одного боку, це благо для дрібних підприємців, а з іншого — шпаринка для власників гігантів індустрії, аби втекти від податків. Адже не таємниця, що багато великих фірм існують тільки де–факто, натомість у паперах — це кільканадцять малих фірмочок, що мають права на пільги, а серед топ–менеджменту — самі приватні підприємці.