Мусульмансько–християнське порозуміння

20.10.2007
Мусульмансько–християнське порозуміння

Диригент Роджер Макмеррін — «справжнісінький казах». (Фото автора.)

Київський симфонічний оркестр і хор нещодавно повернувся з гастролей Середньою Азією. 105 українських музикантів і співаків на чолі з американським диригентом Роджером Макмерріном протягом двох тижнів гастролювали в Узбекистані, Киргизстані і Казахстані.


Сто троянд за повернення слов’янської пісні

«З 1993 року, відколи я заснував симфонічний оркестр і хор, це були наші найдорожчі гастролі. Ми витратили на них 250 тис. доларів. Та візит у країни, які з кінця 80–х не бачили жодного українського концерту, при тому страшенно люблять українську пісню, цього вартує», — розповів після повернення головний диригент Роджер Макмеррін.

Ідея поїхати в Уз­бекистан, Казахстан і Киргизстан не випадкова. Тур присвячений становленню 15–річних дипломатичних відносин між Україною і Киргизстаном, де оркестр дав три концерти, а в інших країнах — по два. Напередодні гастролей асистент диригента Сергій Голубничий відвідав українські посольства в цих країнах і домовився про турне. Каже, що найтепліше їх зустріли в Генеральному консульстві в Алмати. Після концерту головний консул в Казахстані Сергій Щедловський подарував оркестру букет із сотні троянд. В Узбекистані Голубничого спіткало найбільше проблем із організацією:

«Мені сказали, що концерт має узгоджуватися на міжнародному рівні. А українське посольство у Самарканді 25 років подібного колективу не зустрічало і не знало, як з нами поводитися. Відмовити не могло, бо пам’ятало аншлаг хору «Думка». Зранку перед концертом було продано всього п’ять квитків. У пана Роджера почалася депресія. Як же так, більше сотні людей гратиме для декількох глядачів? Але ввечері прийшло 800 людей.

Більшість населення Середньої Азії — мусульмани, однак протестів проти духовної музики християнського світу не виникало. У Міністерстві туризму музикантів заздалегідь попередили, що місцеві жителі на концерт прийдуть, але нехай їх не дивує, що посеред виступу вони масово почнуть виходити. Першого дня зіграли концерт «Спірічуелі і джаз». Диригент розумів, що публіка не сприйме деяких творів. Перед піснею «Нью–Йорк», щоб не дивувалися, чому українці співають про Америку, він пояснив, що це світова столиця, де живе півмільйона казахів, а на вулицях часом узагалі не почуєш англійської.

«Щедрик» і «Дуб дуба» у виконанні киргизів

Наступного дня на «Месію» Генделя прийшло ще більше людей. В залі не було місця не те щоб сісти, а й стати. Ближче до закінчення хор мав виконати «Алілуя». Диригент розумів, що мусульмани не піднімуться без прохання. Тоді розказав їм історію молитви. Коли вперше твір виконувався, його слухав король Георг ІІ. Він був настільки вражений, що піднявся з трону і весь твір простояв. Відтоді, за традицією, глядачі у багатьох країнах слухають твір стоячи. Традиції ніхто не противився, але після виконання був такий шквал оплесків, що хор ще раз заспівав «Алілуя».

— Я познайомився три роки тому з киргизьким міністром культури, зараз він директор консерваторії. Муратбек Бєґалієв організував нам творчий вечір, де його і наш оркестри виконували свої найкращі твори. Після своїх народних пісень киргизці заспівали українською «Щедрик» і «Дуб дуба». Вони не знали, що ці пісні ми їм хотіли заспівати, — каже Макмеррін. — Тоді я навіть задумався про недоцільність нашого виконання. Але врешті передумав, і показав, як ці твори звучать автентично.