Андрій Воронін: Мене наче зурочили — піду в церкву свічку ставити

Після матчу з Фарерами — до речі, передостанньому домашньому поєдинку збірної України в цьому циклі — на запитання журналістів відповідали лише двоє наших легіонерів: Анатолій Тимощук та Андрій Воронін. Форвард «Ліверпуля» погодився зі словами Олега Блохіна, що п’ять голів у такому матчі — це замало.

— Це справді так, бо ми мали достатньо моментів, аби зробити рахунок ще більшим, — каже Воронін. — Однак навіть п’ять голів ми давно не забивали. Крім того, позитив полягає вже в тому, що ми нарешті зуміли реалізувати створені моменти.

— Андрію, ви відзначалися дуже емоційною реакцією, коли марнували шанси забити. Від великого бажання вперше «розписатися» у воротах суперника в цьому відбірковому циклі?

— Зрозуміло, що в матчах за збірну відзначатися голами хочеться постійно. На жаль, мені це давно не вдається. Розраховував забити сьогодні, відбігав 90 хвилин, однак, попри всі старання, знову не пощастило. Складається враження, що мене хтось наче зурочив. Тому, мабуть, піду в церкву свічку ставити.

— Як ставитеся до наступних — фактично тренувальних — матчів збірної України?

— Особливо будемо налаштовуватися на гру з французами, щоб після вояжу в Україну вони не змогли потрапити на чемпіонат Європи. Думаю, бажаючих подивитися на віце–чемпіонів світу з трибуни стадіону збереться значно більше, аніж сьогодні. Тому ми зробимо все для перемоги.

— Не враховуючи гостьового матчу на Фарерських островах, збірна України у поєдинках на виїзді взяла лише одне очко. Випадковість чи закономірність?

— У минулому відбірковому циклі ми лише тому й вийшли з групи, що взяли чимало очок саме в гостях. А коли втрачаєш всі очки на полі прямих конкурентів, — важко на щось позитивне розраховувати. У цій кваліфікації ми невдало зіграли на виїзді, а на домашніх успіхах далеко не заїдеш...

— Що нового відкриваєте для себе, виступаючи за «Ліверпуль»?

— Мені здається, я став спокійніше грати з м’ячем, впевненіше. Коли поруч такі імениті й майстерні партнери, як у «Ліверпулі», котрі можуть потримати м’яч, віддати точний пас, залишається лише бігти вперед і забивати.