Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Головні ролі у фільмі зіграли Олег Савкін та Володимир Нечепоренко.
«У нашому житті багато незвичайного — зимова Ялта, пальми в снігу», — стверджував Бананан, екстравагантний персонаж із фільму «АССА». Відчути флюїди цього афоризму здатні хіба що люди, налаштовані на ту ж саму хвилю, що й герой Сергія Бугайова. Для всіх інших Ялта так і залишиться суцільним святом, мрією, гімном розкоші та безтурботності. Утім в Ялті, як і в будь–якому місті, трапляються випадки значно резонансніші, ніж «пальми в снігу». Скажімо, вбивство молодої бухгалтерки Катерини Баскакової — саме так розпочинається психологічний детектив Олександра Муратова «Вбивство у зимовій Ялті».
Як і вимагає жанр, дізнатися, хто ж убивця, вдається лише ближче до фіналу. Але перед цим режисер разом зі слідчим Леонідом Прохоренком (актор Олег Савкін) пройде багато кілометрів засніженими вузенькими вуличками Ялти, побуває в Алчевську — звідти один із підозрюваних — та Інституті судово–медичної експертизи, викурить не одну пачку сигарет і перевірятиме все нові й нові версіїї... На цьому шляху їм зустрічатимуться різні люди — кондуктор з очима побитої собаки, тюремний завсідник Вадик Козловський («За що сидиш?» — «Не знаю, посадили...»), «типчик» з величезними кулаками, обтатуйований з ніг до голови. А поряд тупцюватиме непримітний дідусь «бухгалтерської зовнішності», який зі своїм протезом, здавалося, найжахливіше, що міг зробити, так це вбити таргана... Переглядаючи «Вбивство у зимовій Ялті», знавці детективів отримають у своє розпорядження величезний простір для тренування власної інтуїції.
Оператор стрічки Володимир Басс, з яким Муратов працював і раніше («Вальдшнепи», «Татарський триптих»...), знову продемонстрував неабияке вміння в «прочитанні» зміни настроїв головних героїв. Виконавці головних ролей — Олег Савкін, Мустафа Куртмуллаєв, Володимир Нечепоренко, Олена Бондарева–Репіна, Микола Шутько, Анатолій Ященко — вкотре нагадали про чималий потенціал українських акторів, які хоч і мають успішну театральну долю, але завжди радо відгукуються на магічне для кожної кіношної душі слово «Мотор!».
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>