«Помаранчеві» повертаються

Блок Тимошенко та «Наша Україна — Народна самооборона» вже мають остаточний текст коаліційної угоди. У понеділок ввечері після переговорів із Президентом на Банковій за участі Луценка, Балоги й Плюща угоду парафували Юлія Тимошенко та В’ячеслав Кириленко. Цей документ набуде сили, коли набуде повноважень новообрана Верховна Рада. Тоді угоду підпишуть офіційно. За даними «УМ», це може статися 30 жовтня.

Одні — у владу, інші — на літак

Голова політради блоку «НУНС» В’ячеслав Кириленко пояснив: «Коли ми говоримо про парафування, це значить, що точно така угода, без змін, буде підписана вже як конституційна на засіданні Верховної Ради».

Поки що «помаранчеві» не розголошують текст угоди. Попередньо планувалося зробити це вчора. Однак нові коаліціонери (ті, що прийшли на зміну «регіональним» «антикризовикам») відмовилися від цієї ідеї через всеукраїнський траур, оголошений у зв’язку з трагедією в Дніпропетровську. Юрій Луценко припустив, що документ оприлюднять сьогодні.

Окрім самої угоди, важливе значення має також пакет документів, які першочергово розглядатимуться у Верховній Раді. В’ячеслав Кириленко після парафування угоди повідомив, що найбільше дискусій точилося навколо законів про Кабінет Міністрів і статус народного депутата. «Але станом на сьогодні всі дискусії завершені, і ми вийшли на погоджені примірники по обох законопроектах», — запевнив пан В’ячеслав.

У цілому лідери демократичної коаліції запевняють, що між ними не було суттєвих розбіжностей і протиріч при укладанні угоди. В’ячеслав Кириленко розповів, що решту часу, крім дискусій навколо законів про Кабмін і статус нардепа, було витрачено на те, щоб «розв’язати наболілі питання і задовольнити потреби опозиції». «Ми наполягаємо на тому, щоб іще до всіх голосувань був ухвалений взаємоприйнятний для влади та опозиції закон про опозицію», — відзначив пан Кириленко.

Посада Прем’єр–міністра відійде Юлії Тимошенко. «Наша Україна» дістане посаду спікера, на яку вже запропоновано В’ячеслава Кириленка. Також «НУНС» отримає пост міністра внутрішніх справ. На питання, чи очолить це відомство Луценко, сам Юрій Віталійович відповів: «Я боюсь, що це надзвичайно підніме розцінки на чартерні рейси в Борисполі». Нагадаємо, раніше висловлювалися припущення, що Юрій Луценко обійме посаду «силового» віце–прем’єра, який одночасно очолюватиме й МВС.

Литвин як меншість

БЮТ і «НУНС» також підтвердили бажання бачити в коаліції й Блок Литвина. Незважаючи на це, «третя сила» жодного разу не брала участь у тих офіційних переговорах, які провадила двійка. Одне з трьох: або погано запрошували, або гість надто гордий, або ж він має власний приціл на наступні президентські вибори і з тактичних міркувань вважає за краще офіційно не приєднуватися ані до владної коаліції, ані до «донецької» опозиції.

Лідер Трудової партії Михайло Сирота, 10–й номер у списку Блоку Литвина, зазначив у коментарі «УМ», що спочатку треба дочекатися першого засідання Верховної Ради, а потім починати переговори. «Це закладено у правовій площині, — каже пан Михайло. — Треба діждатися першого засідання, депутати приймуть присягу, після цього, якщо Бог дасть, і відбудеться демократична коаліція. Тоді Блок Литвина розгляне пропозиції».

Сирота дає зрозуміти, що Блокові Литвина не підходить варіант, який пропонують БЮТ і «НУНС», — долучитися до вже готової угоди. «Блок Литвина не збирається долучатися до жодної коаліції. Блок Литвина може брати участь у формуванні коаліції, але долучатися ми ні до кого не збираємося», — відзначив Сирота.

Ви говоріть, а ми собі знаємо

Одночасно з парафуванням «помаранчевими» коаліційної угоди Партія регіонів виступила із заявою, в якій закликала до формування іншої коаліції — «широкої». «Ми будемо твердо захищати інтереси виборців. Як переможці виборів, ми зробимо все належне, щоб у найкоротший термін сформувати таку ефективну коаліцію політичних сил у Верховній Раді, що буде відображати інтереси максимального числа виборців, — ідеться у заяві Партії регіонів. — Нехтування вибором українського народу неминуче призведе до руйнування економіки, громадянського миру і політичної стабільності в країні».

Учора на прес–конференції одне з «облич» Партії регіонів Тарас Чорновіл висловив переконання, що «помаранчева» коаліція довго не проживе — «ми будемо тиждень при коаліції БЮТ і «НУНС». «Ми готові після того, як буде зірвано процес діяльності «помаранчевої» коаліції, розпочати повноцінні переговори, — цитують пана Тараса «Українські новини», — й уже в новій Верховній Раді сформувати широку коаліцію, яка б об’єднувала політичні сили, близькі до Президента, і політичні сили, які підтримують сьогоднішнього Прем’єр–міністра».

Зі свого боку, Партія регіонів намагатиметься спровокувати БЮТ і «НУНС» на спалахи протиборства. Зокрема, Чорновіл виступив проти того механізму, щоб ВР спершу прийняла закони, а вже потім затверджувала Прем’єра. «Ми не допустимо зробити це. Ви створюєте коаліцію — зробіть це до кінця, а потім будемо усі разом займатися законодавчою діяльністю», — відзначив 4–й номер списку ПР. Він також не виключив, що «якщо коаліція буде створена з порушенням закону, може повторитися дежа вю 2006 року, коли ми блокували роботу Верховної Ради».

КОМЕНТАРІ З ПРИВОДУ

Ми запитали в політологів:
як довго проіснує коаліція демократичних сил?

Володимир Полохало,
політолог, кандидат у народні депутати від БЮТ:

«Негативний досвід враховано»

— Це питання абсорбує негативний досвід минулого, зокрема 2006 року. Але ж цей негативний досвід може бути і врахований. Представники демократичних сил уже достатньо переконувалися в тому, що від суперечок втрачають усі, тому щодо тривалості існування демократичної коаліції я налаштований, швидше, оптимістично. Є такий російський віршик: «Лилипуты были крупными вначале, по причине мелких распрей — измельчали». Думаю, політики не хочуть «мєльчать» і хочуть зберегти свою політичну вагу, тому добре розуміють, що їм не треба сваритися. І з прагматичних міркувань вони зацікавлені в якомога довшому існуванні коаліції — з тим, щоб продемонструвати її більшу ефективність, ніж у попередньої більшості. «Антикризова» коаліція не мала шансів на існування в межах відведеного Конституцією часу. Це було тимчасове історичне непорозуміння, бо та коаліція була неприродною, непоєднуваною і виникла на підставі ревізії волевиявлення громадян. А коаліція демократичних сил має реальний ґрунт і могутній фундамент — за неї проголосувала більшість виборців. І це, до речі, причина, з якої неможливе існування так званої «ширки». Політичні сили різних таборів ішли на ці вибори з гаслами, які в очах їхніх виборців категорично заперечують злиття в широку коаліцію. Єдиний, хто має карт–бланш, — це Литвин, бо його політична сила не обіцяла своїм виборцям до когось приєднуватися або не приєднуватися.

Звісно, Партія регіонів через певний проміжок часу може спробувати розвалити «помаранчеву» коаліцію. Але в них немає ресурсів для того, щоб повернути владу, адже свого часу вони до неї прийшли не завдяки власним здобуткам, а за рахунок помилок «помаранчевих» опонентів. Так, 228 голосів — це не дуже надійно. Але у світовій політиці ледве не кожні другі вибори завершуються саме такою хиткою коаліцією. Однак це у більшості випадків анітрохи не впливає на легітимність і якість урядування. До того ж якщо перші кроки нової коаліції та уряду будуть вдалими й ефективними, опозиції теж доведеться їх підтримувати, адже в цьому будуть зацікавлені і її виборці теж.

Олесь Доній,
політолог, кандидат у народні депутати від блоку «НУНС»:

«Інший формат неможливий»

— Я не бачу можливостей для утворення коаліції в іншому форматі, ніж коаліція демократичних сил. Переважна частина блоку «Наша Україна — Народна самооборона» не погодиться на коаліцію з Партією регіонів навіть за умов тертя з Блоком Тимошенко. Може бути хіба що розширення «помаранчевої» коаліції за умов нестачі голосів. На якомусь етапі можливе переформатування із залученням Блоку Литвина.

Але проблема може полягати в іншому: формальне існування демократичної коаліції не означатиме припинення політичної кризи в Україні, і навіть кризи парламентської. Бо вже зараз помітно, що занадто багато сил, у тому числі й у межах майбутньої коаліції, не зацікавлені в тому, щоб Юлія Тимошенко очолила уряд. Інша річ, що якщо зовні про це говорять відверто, то всередині, з огляду на електоральну підтримку саме «помаранчевої» більшості, говорити про це не можуть. Але, таке враження, намагаються щось робити. Наприклад, перешкодити результативному голосуванню (за призначення Тимошенко Прем’єр–міністром. — Ред.) і при цьому не допустити Тимошенко в опозицію.

Віктор Небоженко,
політолог:

«Потрібно лише пережити «медовий місяць»

— О, це зараз найлегша гра, в яку граються політологи й журналісти — вгадай, як довго проіснує коаліція. В історії України поки що не надто багато прикладів, з яких можна робити висновки. Єдина парламентська коаліція — «антикризова» — проіснувала тільки рік. Тому все залежатиме від багатьох причин. Найперше — від співвідношення публічних і прихованих домовленостей у межах коаліції, бо ж ми наразі ще не знаємо, які з них реально працюватимуть. По–друге, те, що ми маємо зараз — це ще ніяка не коаліція, а лише документ про наміри. Коаліцією є публічна відповідальна робота законодавчого органу, однакове голосування членів парламентської більшості тощо. Поки що ні про яку роботу ще не йшлося, це навіть не шлюб, а всього лише заручини, у яких, можливо, не все ще до кінця зрозуміло й самим молодятам.

І, нарешті, найголовніше. Сила цієї коаліції полягатиме насамперед у тому, проти кого вони будуть дружити, з ким змагатимуться. Якщо вони не знайдуть собі спільного ворога, якого одночасно й суспільство сприйматиме як серйозну загрозу на шляху демократизації країни, коаліція швидко розпадеться. У даному випадку об’єднавчим моментом є боротьба не «за», а «проти».

Ну і, звісно, сила коаліції може опинитися під загрозою після того, як усі вони, розсівшись по кабінетах і кріслах, збагнуть, що це не зовсім те, про що мріялося: сил замало, а корупційні можливості обмежені... Тоді буде переформатування коаліції. Якщо ж «коаліціонери» переживуть цей «медовий місяць» без таких масштабних розчарувань, то парламентська більшість має всі шанси проіснувати довго. Інакше — розвалиться ще до Нового року.