Краса Японії тендітна, мов душа трави

Двадцять вісім робіт митця — поєднання традиції школи живопису яматое, мотиви декору давньояпонської кераміки та сучасні форми образотворчого мистецтва. «Це ще одна сторінка співпраці між нашими країнами, — сказав на відкритті експозиції Надзвичайний та Повноважний посол Японії в Україні Муцуо Мабучі. — Перебуваючи вже два роки тут на службі, я переконався — Україна не менш прекрасна, ніж Країна Східного Сонця. Завдяки полотнам Торіі, в яких виражена тепла чарівність Японії давніх часів, українці відчують світло гармонії». За велику честь вважає сам автор робіт презентувати власну виставку в Києві. Рей Торіі згадує: «Побувавши в Україні навесні цього року, я був надзвичайно вражений щирістю та завзяттям українців. Я мав нагоду зустріти тут людей, дуже добре обізнаних із японськими традиціями, і був приємно здивований високим рівнем української культури. Я щиро бажаю, щоб за допомогою того містка, яким є краса між нашими країнами засяяло світло злагоди».

Композиції Торіі представлені під назвою «Танці Ісе». Візуально виставка ділиться на два відділеннязали. В першому розташоване велетенське панно, де яскравими барвами змальований японський світ автора. Наче на якомусь особливому Ноєвому ковчезі зібралися люди, звірі, птиці й рослини. Японці, всі на одне усміхнене лице, танцюють, моляться, грають на музичних інструментах. Флора й фауна також не дрімає: брикають олені, тріпочуть крилами метелики, кишить рибою вода, пускає клуби диму міфічний змій. Сформована із двох десятків щільно розвішаних пліч­о­пліч полотен, інсталяція утворює в залі «маваріе», дослівно — «кругову картину». Таке собі втілення ідеї кола, в якому природа і людина безупинно змінює одне одного.

Для створення полотен необхідне чесне і хоробре серце. Майстерність досягається не лише хорошою технікою малювання, а й невидимою творчою енергією. Відомо, що коли на роботу японського каліграфа дивитися через електронний мікроскоп, то можна побачити гармонію навіть у накладанні найменших часточок чорнила. Ними й довершується весь образ. Адже японський живопис «гадоо» — це втілення в картині гарної душі. Метою зображення з натури є малювання внутрішньої суті окремого мотиву. Якщо це трава — потрібно відтворити душу трави. Дерево — духа дерева. Точна ілюстрація лише зовнішньої форми є чим завгодно, але не японською картиною яматое.

Взірцем істинного яматое — жанру японського живопису, що виник в епоху Хейян (ІХ—ХІІ століття) — є 8 полотен Рея Торіі, розташованих у другому залі Національного художнього музею. Ця мистецька форма передає японську індивідуальність, а також традиційну для живопису Японії концепцію йохаку — порожнечі. Тут її предостатньо. Одноманітне золоте тло, схоже на тло ікони, використовується японцями для зображення незаплямованого багатства і в давнину вважалося символом сонця. Вгорі майже кожної картини зображений компактний і строгий синтоїстський храм Іседзінгу. В золоті робіт скрупульозно, з великою увагою до деталей, вималювані поодинокі постаті — воїн чи самотня дівчина. Максимум — троє осіб, що моляться навколішки. Лаконічно і просто. Глибину філософського сприйняття доповнюють анотації. Серед них хайки Мацуо Басьо. Приміром: «Старий ставок. Пірнуло жабеня — вода сплеснула». Все разом застигло в позачассі мистецької природи Японії. Навіть фарби, які Рей Торіі виготовляє власноруч, дихають натуральними компонентами. Це ретельно подрібнені грунт, каміння та мушлі. Особлива увага до створення червоного кольору, який символічно втілює жіноче начало й виникає із дивовижної суміші ртуті й сірки. Біла барва в японській традиції належить чоловікові.

Картини яматое — духовна релаксація для глядача. Вважається, що ці зображення очищують енергетичні потоки душі й тіла людини, оздоровлюють її душевний стан. Триватиме японотерапія в стінах Національного художнього музею України до 4 листопада.

Маріанна КУЗАН