Наша країна залишається в «чорному списку» країн, які недостатньо борються з відмиванням «брудних» грошей. Утім Україна розраховує добитися виключення зі списку в лютому 2004 року. На початку цього тижня до Києва прибула оціночна місія Міжнародної організації з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, одержаних злочинним шляхом (FATF). Напередодні її прибуття було здійснено низку парадних заходів, що мали засвідчувати глибоку занепокоєність вищої влади станом справ у цій царині. Скажімо, Кабмін і Нацбанк затвердили програму протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, на 2004 рік. Низці центральних установ і відомств було доручено розробити заходи задля уникнення приватизації з непідтверджених джерел доходів і створити єдину державну інформаційну систему у сфері запобігання і протидії відмиванню грошей.
З місією FATF зустрілися Прем'єр-міністр Віктор Янукович та перший віце-прем'єр, міністр фінансів Микола Азаров. Глава уряду, зокрема, заявив, що за перший рік роботи очолюваний ним Кабмін разом із Верховною Радою зробив необхідні кроки зі створення повноцінного правового поля і єдиної національної системи боротьби з відмиванням грошей. Пан Азаров, у свою чергу, підкреслив, що подолання тінізації економіки є принциповим пріоритетом для уряду, і поточного року це завдання виходить на перший план. Він також похвалився, що минулого року вдвічі збільшився обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну, який уперше за нашу історію перевищив мільярд доларів, і що в 1,7 раза збільшилися внутрішні інвестиції.
Утім це ще не означає, що місії FATF тут робити нічого. Якщо голова Фонду держмайна Михайло Чечетов, на адресу якого висловлювали багато припущень щодо прозорості продажів, цими днями ніяким чином не нагадував про себе, то Нацбанк «засвітився» своїм спільним із Єврокомісією заходом. Йдеться про «круглий стіл», який відбувся наприкінці минулого тижня, присвячений завданням банківської системи стосовно її наближення до стандартів Європейського Союзу. Під час цього заходу було оприлюднено багато цікавих фактів. Скажімо, такий: лише в минулому році в українських банках було закрито анонімні та кодовані рахунки. Причина — намір банківських установ ідентифікувати своїх клієнтів. Зауважимо, що цей намір виник не просто так, а внаслідок виховних заходів із боку FATF. Нагадаємо, національна система протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, почала діяти 12 червня 2003 року після вступу в силу Закону України «Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом». Банкіри під час «круглого столу» повідомили, що низка принципів, за якими будує свою роботу банківська система Європи, є поки що нездійсненною у нас, оскільки в Україні обмежена можливість контролювати, хто є реальним власником коштів. А це, мовляв, створить проблеми, якщо в Україні почнуть створювати філії російських і прибалтійських банків, як до того йдеться.
Водночас президент Асоціації українських банків (АУБ) Олександр Сугоняко і голови правлінь банків АКБ «Укрсоцбанк», АБ «АЖІО» і «Банк Креді Ліоне Україна» при зустрічі з послом США напередодні прибуття місії FATF наголосили, що слід прискіпливіше ставитися до теми збереження банківської таємниці. Президент АУБ висловив занепокоєння стосовно спроб адміністративного втручання в роботу Держфінмоніторингу та підпорядкування його силовим структурам.