«Ескулапи» в камуфляжі

В Україні досі залишається багато сіл, де відсутні лікувальні установи і навіть медпункти. У більшості районних лікарень гостра нестача медичних препаратів, застаріла апаратура. А пройти діагностику на висококласному обладнанні для більшості селян — задача майже нереальна. Тож коли армійські медики оголосили про безплатну діагностику й лікування цивільного населення під час стратегічного командно–штабного навчання Збройних сил України з оперативного забезпечення і логістики «Артерія–2007», у військових шпиталях, розгорнутих на полігонах, почався справжній ажіотаж.

Два роки лікаря в очі не бачили...

Лікарі військового мобільного госпіталю Військово–медичного клінічного центру Міністерства оборони України Західного регіону першими приєдналися до участі в «Артерії—2007». Для цього вони подолали 300–кілометровий марш за маршрутом «Львів—Рівне—Тучин». На Рівненському загальновійськовому полігоні військові медики розгорнули десять наметів для проживання особового складу, польову кухню, а також усі необхідні відділення: приймальне, хірургічне, терапевтичне, відділення анестезіології та реанімації, лабораторії, кабінетів стоматології, рентгенології, фізіотерапії, функціональної діагностики тощо. І на кілька днів шпиталі були відчинені для всіх бажаючих пройти обстеження та отримати консультацію у спеціалістів. Кількість хворих, які звернулися до армійських «айболитів», командування просто вразила...

«За кілька днів лікарі Військово–медичного клінічного центру Західного регіону встигли оглянути та надати кваліфіковану медичну допомогу майже 600 особам — мешканцям сіл Новоукраїнка, Котив, Козлин, що на Рівненщині, — говорить заступник начальника Військово–медичного клінічного центру Міністерства оборони України Західного регіону, полковник медичної служби Іван Гайда. — На амбулаторному прийомі в лікаря–терапевта побувало майже чотириста осіб, допомогу хірурга отримало більше двох сотень громадян, до ста осіб змогли полікувати зуби у стоматолога. Окрім того, мешканці навколишніх сіл пройшли ультразвукові обстеження, електрокардіографію, флюорографію, рентгенографію, клінічні та біохімічні лабораторні дослідження».

Під час прийомів траплялося різне. Лікарям терапевтичного відділення найбільше запам’ятався випадок, коли на полігон приїхав літній чоловік із села Новоукраїнка. Він постійно кашляв і скаржився на слабкість, біль у спині та відсутність апетиту. Після ретельного обстеження виявилося, що пан Василь хворий на туберкульоз. Військові медики направили його до спеціалізованого відділення на Рівненщині, де лікують це захворювання.

А на прийом до лікаря–отоларинголога, полковника медичної служби Військово–медичного клінічного центру Західного регіону Юрія Остаповича Гербіша черга вишиковувалася щодня. Збиралися люди, які не проходили медогляд по два–три роки та мали найрізноманітніші хронічні захворювання.

Коли мобільні госпіталі вже фактично згорнули останній намет, сюди ще приїздили люди з віддалених сіл Рівненщини. «Ми вже ось–ось мали вирушати до Львова, коли підводою до нас приїхав дядечко з проханням оглянути його дружину. Як з’ясувалося, захворювання жінки потребувало невідкладної допомоги, яку ми й надали», — розповів Іван Гайда.

До пацієнта — на гелікоптері

На Новомосковському полігоні, що на Дніпропетровщині, у мобільному шпиталі працювали 33 лікарі. Вони консультували мешканців селищ Черкаське, Орловщина та Вільне. А спеціалісти 65–го військового мобільного госпіталю Військово–медичного клінічного центру Північного регіону (місто Харків) протягом чотирьох днів устигли оглянути 906 громадян, у тому числі 130 дітей. В одного з пацієнтів медики виявили діагностований гострий інфаркт міокарда й терміново направили «сердечника» до лікарні. Побувати на прийомі у стоматолога й полікувати зуби встигли 54 особи. Крім того, 353 особи пройшли ультразвукове обстеження, 304 пацієнтам зробили електрокардіографію, 534 — флюорографію, а 111 — рентгенографію. А тих пацієнтів, які потребували стаціонарного лікування, армійські «айболиті» направили до спеціалізованих медичних закладів.

Такий ажіотаж полковник медслужби пояснив наявністю у військових шпиталях новітнього високоякісного обладнання і висококваліфікованих спеціалістів. Адже «військова» меддопомога за своїм рівнем вища від тієї, яку може надавати центральна районна лікарня в стаціонарних умовах. До того ж армійські медики приймали хворих цілодобово й безплатно.

Тому полковник Гайда переконаний, що така допомога вкрай необхідна мешканцям віддалених районів: «На мою думку, такі акції треба організовувати якомога частіше. Оскільки робота армійських медиків проводиться планомірно, є можливість час від часу виїжджати до населених пунктів та лікувати людей. А до важкодоступних районів можна було б добиратися санітарним гелікоптером. Допомагаючи населенню, медичні спеціалісти водночас удосконалюватимуть практичні навички і досвід роботи в різних умовах».

ДО РЕЧІ

Під час навчань на Житомирському загальновійськовому полігоні був задіяний унікальний реанімобіль «Оксана». У світі існує лише три таких мобіля, три з яких належать Україні. «Оксану» привезли зі Сполучених Штатів до військово–медичних центрів Військово–повітряних сил Львова, Вінниці та Києва. Цей суперсучасний медичний транспортний засіб є особливою гордістю арсеналу армійських медиків. Адже він одночасно вміщує 12 пацієнтів. Це незамінний транспортний засіб для допомоги потерпілим під час стихійних лих, катастроф, аварій. Іноземне «начиння» реанімобілю (а його вартість становить близько ста тисяч американських доларів) дозволяє не лише виконувати цикл реанімаційних процедур на високому професійному рівні, а й оперувати хворих дорогою до лікарні.

Як відзначають військові медики, запаси пального та кисню дозволяють безперервно використовувати реанімобіль впродовж 10—12 годин. Цього достатньо для здійснення кількох складних операцій тривалістю 2—3 години кожна.

Ірина ЛУК’ЯНЕЦЬ, спеціально для «України молодої»