Тримайте подарунок! Але потім не забудьте повернути...

Коли нинішнього літа від небувалої спеки постраждали поля на півдні та сході України, уряд Віктора Януковича голосно заявив на цілу країну: збитки селянам компенсують. Причому буквально до копієчки! Оскільки «антикризовий» Кабмін усі свої обіцянки виконував завжди чесно і в повному обсязі, ми вирішили з’ясувати, як зуміло відродитися українське село під дбайливою опікою виконавчої влади.

Чому це ти, жінко, так погано дорогих гостей годуєш?!

За даними Міністерства аграрної політики та Міністерства надзвичайних ситуацій, найбільше «перепало на горіхи» Одеській, Миколаївській, Херсонській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Луганській, Запорізькій, Черкаській, Донецькій областям та автономній республіці Крим. Щоб усе було чесно та за законом, спеціальні комісії декілька місяців перевіряли підприємства і робили висновок: надавати компенсації чи краще не треба? А якщо відповідь виходила ствердною, то в якому обсязі мають бути державні виплати? Головне контрольно–ревізійне управління підбило підсумки: станом на 27 серпня у постраждалих регіонах агропідприємства подали майже чотири тисячі заявок на відшкодування 182 мільйонів гривень на загиблі посіви. Регіональні комісії розглянули 99,9 відсотка поданих заявок, за якими держава мусила надати майже 160 мільйонів гривень більш ніж трьом тисячам підприємств.

Кабінет Міністрів, щоправда, вирішив трохи заощадити. У розпорядженні сказано: виділити 120 мільйонів гривень із резервного фонду держбюджету. З них компенсувати наслідки посухи мають 95 мільйонів гривень. Найбільше грошей мало піти на Одещину та Миколаївщину — майже по 700 тисяч гривень.

Щоб кошти дійшли до своїх адресатів відповідальну місію «грошового роздатчика» довірили керівникам облдержадміністрацій та Ради міністрів Криму. Як переконувало Держказначейство, на початок вересня всі передбачені суми вони надіслали на рахунки розпорядників. Однак компенсації видавати на руки не поспішали, а віце–прем’єр Віктор Слаута навіть критикував регіональні державні адміністрації за затримку виплат сільгоспвиробникам коштів «за посуху».

Від «допомоги» відбивалися як могли

За логікою, всі, кому, за законом, належить компенсація, мали б вишиковуватися у черги до розпорядників. Проте ГоловКРУ чесно констатує: ажіотажу не було! Натомість керівники деяких постраждалих господарств навідріз відмовились... брати гроші. За час роботи комісій 154 сільгосппідприємства відкликали свої заявки. Крім «офіційної версії», тобто покращення стану посівів, керівники сільгосппідприємств кажуть — їм не сказали головного: що ці гроші треба буде повертати.

«Ми зараз стоїмо перед дилемою: у розпорядженні написано: або ми отримуємо компенсацію за збитки від посухи, або кредитну компенсацію. Комісія нарахувала нам 64 тисячі гривень виплат. Але ця компенсація, по суті, — безвідсотковий кредит, який ми мусимо повернути до 1 жовтня 2008 року. Тож, подумавши, відмовилися від такої «вигідної допомоги», — поділився з «УМ» своїми міркуваннями гендиректор дніпропетровського СТОВ «Лада» Михайло Мариниченко.

Загалом для Дніпропетровської області, яку вважають однією з найбільш потерпілих, виділено 7,6 мільйона гривень. За повідомленням заступника начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Миколи Проскури, з них сільгоспвиробники — юридичні особи — отримали близько двох мільйонів. Ще 1 мільйон — у стадії оформлення.

Але вже зараз можна передбачити, що ці кошти, в кращому випадку можуть бути використані хоча б наполовину. Олександр Горбунов, начальник управління агропромислового розвитку Апостолівської райдержадміністрації, до такої перспективи ставиться й узагалі песимістично. У найпівденнішому на Дніпропетровщині районі допомогою від уряду Януковича ще не скористалося жодне (!) господарство. Хоча такої підтримки вони потребують беззаперечно — на Апостолівщині загинуло 17 тисяч гектарів посівів. І коли така можливість забовваніла, до управління агропромислового розвитку необхідний пакет документів подали 17 господарств. А дійшло до справи — процес загальмувався.

— Більшість господарств уже встигли взяти в банках кредити, заставивши все, що могли, — розповідає Олександр Володимирович. — Інших цінностей для застави у них просто немає. Окрім того, до 1 жовтня половину цієї допомоги необхідно було повернути.

Комісію викликали?

Андрій Усов, керівник фермерського господарства «Анастасія», що базується у Синельниківському районі, на цю допомогу від Кабміну теж сподівався щиро.

— Я отримав з обласної державної адміністрації листа, в якому повідомляли, що я маю право на повернення фінансових ресурсів за насадження, потерпілі від посухи, — пояснює він. — У відповідь подав необхідні документи, з районного управління сільського господарства приїхала комісія, яка впевнилася в небезпідставності мого бажання отримати такі кошти.

Тепер Андрій Петрович лише безпорадно розводить руками, бо омріяної допомоги так і не дочекався. Більше того, не може збагнути, куди ці кошти діваються взагалі. З іншого боку, не надто й дивується. Адже фактично всі державні програми, покликані підтримати сільгоспвиробника, не виконують. Приміром, торік вони отримали менш ніж половину обіцяної компенсації відсоткових ставок банківських кредитів, а за придбану техніку, окрім вітчизняної, посіви ярих та озимих культур її призупинили взагалі. Хіба що програму з тваринництва виконують у повному обсязі.

— Я де тільки можу запитую: «Чому в усьому світі сільгоспвиробники отримують необхідні компенсації, а у нас із цим коїться щось незрозуміле?» — розводить руками Андрій Петрович. Тож на такому невтішному тлі досить гучно розрекламована допомога за втрати від посухи є, швидше, ефемерною, а не реальною.

Нині тема компенсації постраждалим від посухи зовсім щезла з газет та телеекранів. Воно й не дивно: за вікном уже осінь, не за горами перші заморозки, а головне — вибори позаду. Це значить, що чергова порція піару для Партії регіонів, уособлюваної главою Кабміну Віктором Януковичем, вже не актуальна.