Коли розпадаються, розходяться, розсварюються відомі музичні команди, переді мною завжди візуально постають ті композиції, які ще могли народитися, стати хітами, і ті пісні, які уже не будуть виконуватися зі сцени, а лише збережуться на заслуханих компактах і лунатимуть (так ностальгійно) на чиїхось кухнях, біля чиїхось під’їздів і в переходах підземок. Ця лірика в контексті того, що харківська «5NIZZA» розпалася. Її два впізнавані голоси тепер звучатимуть нарізно — Андрій (СанСанич) і Сергій (ОтецРодНой) працюватимуть над своїми власними програмами. Зважаючи на те, що на початку весни з’явився сольний альбом Сергія Бабкіна «Мотор», а на травневому фесті «ВДОХ» Андрій Запорожець презентував свій «новий сольний проект», розпад групи був передчутим і передбаченим. І хоча свій останній спільний концерт хлопці дали ще 16 червня у Кракові, журналісти і фани почали бити на сполох лише тепер.
«Коли ми писали наш третій альбом, — пояснив «УМ» своє бачення причин розпаду групи Сергій Бабкін, — такий важкий як для групи «5NIZZA», паралельно проводилися і репетиції з новими музикантами. Саме тоді я відчув свою певну... непотрібність. Просто раніше ми з Андрієм намагалися самотужки заповнювати звукове тло своїх пісень, імітуючи ті інструменти, які ми хотіли чути. На цих же репетиціях у нас з’явилися і справжні клавішні, і бас–гітара. Мені лишилися якісь гітарні партії і бек–вокал. Я так не звик: раніше я грав упродовж усієї пісні. Ось я Андрію і сказав, що «5NIZZA», перш за все, це двоє людей, і запропонував, щоби цей наш третій альбом став його першим сольником». Саме його під назвою «SunSay» Андрій Запорожець і презентує цими днями в Москві й Пітері. На сайті нового проекту — www.sunsaymusic.com — він подав свою, абстрактнішу, версію того, чому команда припинила своє існування: «У процесі запису третього студійного альбому думки і бажання учасників групи «5NIZZA» Сергія Бабкіна і Андрія — Сана Запорожця розійшлися. Було прийнято рішення, що «5NIZZA» залишиться в історії як акустичний дует із двома альбомами, а новий матеріал стане сольним проектом Сана. Деякі гітарні партії і бек–вокали Сергія на альбомі все ж є, і Сан це цінує».
Сергій Бабкін, у свою чергу, наприкінці листопада презентує свій четвертий cольник «Аминь. ru», сімнадцять пісень до якого (кларнет + гітара + акордеон) він записав разом зі своєю новою командою за кілька ночей. Водночас в харківському «Театрі 19» музикант (–актор) працює над новою виставою — «веселою, смішною, в чомусь ідіотською» — і готується до гастролей у Німеччині: у рамках театрального фестивалю в Мюнхені і Нюрнберзі харків’яни покажуть свої вистави «Еміґранти» і «Хулія славлю!»
Якоюсь мірою фани «5NIZZA» лише виграли від розокремлення гурту: на зміну одному талановитому й глибокому проекту прийшли аж два. От тільки... Сумно якось надибувати у «Вікіпедії» на сторінку групи, де віднедавна значиться: «5NIZZA — гурт із Харкова, що існував у 2000—2007 роках».
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
