Якось після «круглого столу», на якому чиновники Міносвіти обговорювали престижність професії вчителя та його велику відповідальність перед суспільством, я запитала студенток Педінституту ім. Драгоманова, в приміщенні якого все це урочисте обговорення і відбувалося: «Дівчата, а чи підете працювати учителями?» Студентки спочатку знітилися, а потім зізналися: хіба у крайньому випадку, якщо не знайдеться іншої роботи.
Багато хто погодиться з цими студентками — у столиці 200 доларів на місяць (середня зарплата вчителя ) є просто сміховинною. Навіть двірникам пропонують на третину більше. Тим часом в інших країнах, наприклад в Японії, стати вчителем може лише кращий з кращих. Професія є престижною. І не лише через цілком достойний рівень оплати, а й завдяки давній традиції, коли Вчителя, сенсея, вважають найдостойнішою людиною — як батьків.