У пустелі Атакама в Чилі почалося будівництво міжнародної обсерваторії з найчутливішим у світі радіотелескопом АЛМА для прийому з космосу хвиль у діапазоні 0,3— 9,6 міліметра. Хвилі такого малого діапазону поглинаються випарами води в атмосфері Землі, тому вчені визначили для будівництва надчутливого телескопа високогірний майданчик — на плато Чахнантор (5000 м над рівнем моря) в Андах. Вибір такого важкодоступного місця продиктований не лише географією та висотою, а й тим, що пустеля Атакама, яку розтинає плато, є унікально посушливою. Збирання конструкції АЛМА має бути закінчена 2012 року.
Система АЛМА має спостерігати за народженням зірок і планет та вслуховуватися у відлуння молодого Всесвіту, який утворився в результаті «великого вибуху». Саме з «великого вибуху», за сучасними уявленнями, і зародилася наша галактика та Сонячна система.
АЛМА, складена з 66 велетенських антен, матиме вдесятеро вищу розподільчу здатність, ніж найпильніше на цей час «космічне око Землі» — встановлений у космосі телескоп «Хаббл». Систему АЛМА також вважають у 6—12 разів потужнішою за найкращий нині «наземний» телескоп, який встановлено на Гавайських островах.
Побудова АЛМА — це грандіозне інженерно–технічне завдання, оскільки конструктори повинні будуть спочатку доставити всі 66 антен у пустелю, а потім за умов високогір’я подолати останній, найтяжчий, етап до місця монтажу. Кожну антену везтимуть дорогою довжиною 27 кілометрів із семиградусним кутом нахилу. Для цього будуть використані дві велетенські машини–транспортери на 28 колесах, які здатні перевозити вантаж вагою до 130 тонн і кожна з яких сама важить 130 тонн. Такі машини з єдиним завданням — перевезення антен — розроблені і виготовлені в Німеччині. Звісно, надзвичайно складною буде і робота людей. В умовах розрідженого повітря монтажники працюватимуть у кисневих масках, і відбиратимуть для цієї роботи чоловіків зі спеціальною фізичною підготовкою, зазначає Бі–Бі–Сі.
Проект АЛМА реалізується спільно вченими з Європи, Північної Америки та Японії, вартість його — 900 млн. доларів.
Проект–конкурент чи друге «дружнє» око?
П’ять наукових інституцій зі США, Канади та Великої Британії створили два місяці тому консорціум, мета якого — будівництво великого телескопа, який скорочено називатиметься ССАТ («Проект Атакамського телескопа Каліфорнійського технологічного інституту»). Головним інструментом цього телескопа буде здеркало діаметром 25 метрів, яке також встановлять у чилійській пустелі Атакама, але на дещо більшій висоті — 5600 м над рівнем моря.
Вартість цього проекту, який планують реалізувати до 2013 року, становить 100 млн. доларів, повідомляє «Ассошіейтед пресс».
Вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей іще навіть не почалися, а ексцеси довкола них уже тривають. Минулої п’ятниці активісти та симпатики полку «Азов» влаштували під стінами Верховної Ради ціле фаєр-шоу, погрожуючи розігнати парламент, якщо вибори (а відповідно, і легітимізація самопроголошених «республік») усе-таки відбудуться. >>
Блискуча перемога Джамали, окрім усього іншого, означає й потребу прийняти наступний конкурс у Києві. Втім це може бути й інше українське місто. Пропозиція організувати Євробачення-2017 у Криму, звісно, звучить вельми привабливо, але будьмо реалістами. >>
Недавня відставка Арсенія Яценюка була довгим та болісним процесом. Але найбільш прикрим є не це. А те, що Яценюк пішов примусово-добровільно: не тоді, коли відчув, що настав його час, а тоді, коли його підштовхнули до цього чисельні й заплутані «договорняки» на найвищому рівні. >>
Випробування Північною Кореєю водневої бомби запускає цілий ланцюг асоціативних роздумів. Передусім про те, чи є ефективним договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)? А також про те, чому ті, хто грає за правилами (як Україна), опиняються у програші, тоді як ті, хто правила порушує (як КНДР) отримують можливість говорити зі світом iз позиції сили? >>
Богдан Гаврилишин — засновник благодійного фонду свого імені, який сприяє становленню людей нової генерації (стипендії, гранти, стажування), член Римського клубу (міжнародна організація, в яку входять представники політичної та економічної еліти 30 країн світу), директор Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Женева, фундатор економічного форуму в Давосі, учасник Ініціативної групи «Першого грудня». >>
Згідно з оприлюдненим 16 березня у Римі звітом ООН World Happiness Index 2016 («Індекс рівня щастя у світі-2016»), Україна посіла 123-тє місце з охоплених дослідженням 156 країн світу. Нашими сусідами по «щастю», чи радше «нещастю», є африканські країни Кенія (122-ге місце) та Гана і Конго (124-те і 125-те місця). >>
