Школа оригінальна? — Закрити!

Через 17 років із часу відновлення у Стрию гімназії ім. митрополита Андрея Шептицького міська рада вирішила закрити «Рідну школу» в структурі гімназії. Після протестів батьків та вчителів рішення змінили і вирішили цей навчальний заклад реорганізувати у типову середню школу.

Від Бандери — до «совкової» с/ш

Стрийська гімназія була заснована у 1880 році за Австро­Угорської імперії. За радянської влади такий навчальний заклад не міг існувати, адже тут навчався практично весь керівний склад ОУН і УПА: Степан Бандера, Олекса Гасин, Іван Тимчій, Андрій Мельник, а також прославлені митці Філарет Колесса, Нестор Нижанківський, Олександр Пристай, глава Української греко­католицької церкви кардинал Мирослав­Іван Любачівський. Тож гімназію закрили ще у 1939 році.

Після відродження у 1992 році гімназія ім. митрополита Андрея Шептицького та «Рідна школа», використовуючи сучасні підходи, успішно розвивалися та росли як один організм. У «Рідній школі» діти вчилися за оригінальною методикою. Уроків, у традиційному розумінні цього слова, тут не було, так само як дзвінків, домашніх завдань і оцінок. Діти віком з 6 до 10 років ходили до школи без сумок. Водночас учні «Рідної школи» отримували значно більше знань, ніж пересічні школярі: до обіду вони вивчали предмети державного навчального плану, в тому числі три іноземні мови, а після обіду — виконували домашні завдання, займались у різноманітних гуртках. Після навчання у «Рідній школі» діти складали іспити та, якщо набирали прохідний бал, переходили до гімназії.

Така форма навчання безперечно давала свої результати — численні перемоги на міських та обласних конкурсах, олімпіадах. «Рідна школа» та гімназія увійшла у трійку кращих закладів нового типу на Львівщині.

Нещодавно до редакції «УМ» зателефонував директор Стрийської гімназії Ярослав Турянський й розповів, що їхню гімназію міський відділ освіти намагається загнати у звичні для чиновників рамки, а «Рідну школу» поступово перетворити на звичайну пострадянську с/ш. На думку Турянського, робиться це для того, щоб відібрати у гімназії приміщення в центрі міста, яке коштує, за оцінками ріелторів, до 1 млн. доларів.

А у вересні Ярослава Турянського звільнили з посади директора. На місце події виїхав наш власкор.

Не згідно з буквою закону...

Заступник стрийського мера Таїсія Гайдукевич розповіла «УМ», що в організації роботи гімназії й особливо «Рідної школи» після низки перевірок міський відділ освіти виявив «масу порушень». Так, згідно з планом державного фінансування, гімназія повинна фінансуватися за іншими критеріями, аніж її підрозділ «Рідна школа». Адже гімназію на сьогодні визначено як «середній навчальний заклад 2—3 ступенів», тож молодшої школи (першого ступеня) у її структурі не повинно бути. Депутати та колегія директорів середніх шкіл Стрия спочатку думали ліквідувати «Рідну школу», але після звернення представників стрийської і львівської профспілок та втручання прокуратури, рішення змінили. Тепер вирішено провести реоганізацію і зареєструвати «Рідну школу» як юридичну особу з окремим від гімназії керівництвом та фінансувати в межах визначеної нормативної бази. З таким підходом не згодні інші фахівці. Так, Віктор Тригуба, віцепрезидент асоціації «Відроджені гімназії України», директор Тернопільської класичної гімназії, заперечує: «При багатьох українських гімназіях існують молодші школи, так що це не є якимось недоліком організації роботи стрийської гімназії, радше навпаки».

Щодо Ярослава Турянсь­кого, то начальник відділу освіти стрийської міськради Микола Мазур каже, що директора гімназії звільнили «за систематичне невиконання обов’язків». «Ще у 2000 році Турянського просили припинити самочинно призначати вчителів у гімназії, бо це — компетенція відділу освіти. І лише у 2006 році директор, на вимогу суду, передав особові справи своїх педагогічних працівників відділу освіти. Минулого року Турянський не виконав наказ міського відділу освіти, згідно з яким школам міста слід було скоротити групи подовженого дня, на які в місті не вистачало коштів. Він також самовільно визначав, кому із педпрацівників гімназії нараховувати преміальні, а кому — ні. Крім того, Турянський без технічної документації встановив котел парового опалення в шкільному туалеті (До того там було пічне опалення. — Ред.)» — продовжував перераховувати «системні порушення» директора Микола Мазур. На запитання, чи не виходить так, що творчого працівника наша забюрократизована система освіти заганяє в якісь рамки, чиновник міськради путньої відповіді не дав.

Наталія Мурашко, головний редактор журналу «Директор школи», стає на захист Ярослава Турянського. «Я знаю його як толерантну, зважену людину. Він перший відродив гімназію у незалежній Україні, — каже пані Наталя. — На базі стрийської гімназії у квітні проходив Всеукраїнський науково­практичний семінар, незабаром, 10—12 жовтня, під Києвом, відбудеться конференція директорів асоціації «Відроджених гімназій України». Багато чого, аби директори шкіл більше співпрацювали один із одним, зробив Ярослав Турянський».

Сам же Турянський зауважив, що привернути увагу далекого столичного Міністерства освіти, не маючи якихось знайомих, практично неможливо. Особливо якщо міський начальник відділу освіти підтримує гарні стосунки з обласним начальством, а те «товаришує» з представниками міністерства. «Всі мої звернення, листи, а також персональні поїздки до Міносвіти нічого не дали, — каже Турянський. — Шкода, що зараз влада грошей знищує наш навчальний заклад».

Батьки бояться, що школу знищать

Є у цій історії ще одна зацікавлена сторона — це учні та їхні батьки. Таїсія Гайдукевич божиться, що «Рідна школа» буде працювати так, як працювала, в це не вірять батьки тих дітей, які в ній навчаються. Адже негативні зміни вже відчутні: молодша школа функціонує поки що без директора (доки своє звільнення Турянський оскаржує у суді), скорочено половину предметів, на межі звільнення 15 викладачів, які читали «наднормові» предмети.

Голова батьківського комітету Василь Печко каже, що переважна більшість батьків не згодні з рішенням місцевої влади про реорганізацію «Рідної школи» та звільнення Турянського. Двоє дітей Печка навчаються у гімназії. І лише через те, що він дуже задоволений якістю освіти, пан Василь не перевозить родину на Закарпаття, де зараз має постійне місце роботи.

Мати іншого гімназиста Ірина Поліщук переконана: «Рідна школа» і гімназія є одним цілим, саме це й приваблює батьків та дітей. Її дитині подобається тут, вона є розкутою, вміє висловити свою думку, творчо підходить до навчання.