Важко знайти українця, якому б не подобалося шурхотіти папірцями з портретами Тараса Григоровича, Лариси Петрівни або Григорія Савича. Тримати в руках кругленькі суми грошей люблять практично всі. Утім, як застерігають медики, гроші можуть стати небезпечним джерелом зарази під час епідемії грипу. Спеціалісти вірусологічної лабораторії однієї з клінік Женеви довели, що збудник інфекційного захворювання зберігається на паперових грошах протягом 1—2 діб після того, як купюри побували в руках хворої людини.
Як повідомляють «Медновини», для експерименту вірусологи пожертвували науці частку власної зарплати — купюри номіналом 50 швейцарських франків. Банкноти помазали «бовканкою» з води та вірусів грипу (штами H3N2, H1N1 тощо) та поклали до шухляд з однаковою температурою і вологістю. Через годину вчені почали виймати зразки й вимірювати кількість вірусів, які залишилися живими.
Результати показали: чим більшою була концентрація вірусу, тим довше збудник грипу зберігався на папері. Так, вірус H1N1 слабкої концентрації «прожив» на банкноті всього дві години. Менш розбавлені водою віруси демонстрували «боєздатність» набагато довше — від двох до трьох діб. Коли ж дослідники замінили воду слизом, який «видобувається» з людського носа, тривалість активного життя вірусів значно подовжилася. Так, огорнутий слизом штам H3N2 протримався на 50–франковому папірцеві п’ять діб!
Для того, щоб зрозуміти, як вірус буде поводитись у природніх умовах, дослідники вирішили «заразити» гроші не лабораторно виготовленим «коктейлем», а виділеннями з носа людей, хворих на грип. Учені залишили трохи «натурального» слизу на купюрах, а через годину почали вимірювати вірусне навантаження папірців. Коли гроші знову опинилися під прицілом мікроскопа, ентузіасти з’ясували, що в половині випадків грипозний вірус зберігав активність протягом доби, а на десятій частині купюр вірус був готовий здійснити напад на здоровий організм протягом двох діб після «грошового підселення».
Найскладніше для журналістів, що замірилися на інтерв’ю з чільником Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова, академіком Василем Лазоришинцем, — застати директора в кабінеті: він переважно в операційній або в місті в справах Інституту чи Академії медичних наук України. >>
Зміни в режимі сну з віком, як з’ясували вчені, пов'язані з меншими шансами на якісне старіння. >>
юдський мозок, як загалом й інші органи, старішає поступово, але цей процес часто залежить від генетики та способу життя. >>
Порівняно з одруженими – неодружені люди мають на 80% вищий ризик розвитку депресії. >>
Відтепер у Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М. В. Скліфосовського пацієнти з гострим мозковим інсультом та іншими патологіями судинної системи зможуть отримувати набагато якіснішу, ніж раніше, медичну допомогу. >>
Прокурори Тернопільської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях стосовно трьох лікарів та завідувача офтальмологічного відділення районної лікарні. >>
