І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
«На хмелю» можна непогано заробити. (Фото Василя ГРИБА.)
Жодні технології варіння пива, навіть найсучасніші, не спрацюють, якщо не закласти у бочку якісного хмелю. Гіркоту, специфічний присмак, навіть лікувальні властивості та антисептичну дію дають ці маленькі зелені шишки. Хміль — товар дорогий, і ціна на нього постійно зростає. Причому не лише завдяки високому попиту на ринку, а й через дуже трудомісткий процес його вирощування.
«Ну, хміль у нас переважно французький, іноді купуємо німецький», — розповідав директор одного з найбільших вітчизняних пивзаводів, який випускає, звісно ж, українське пиво. А ще зовсім недавно Україна постачала головну сировину для «Жигулівського» на всю шосту частину суші. Та що там СРСР?! Навіть у перші роки своєї незалежності Україна посідала п’яте місце у світі за виробництвом хмелепродукції. І забезпечувала, ясна річ, не тільки власні потреби. Нині ж у світі побільшало конкурентів — «хмільними рослинами» займаються у 32 країнах. І наша серед них — далеко не у першій п’ятірці.
Хмелярство в Україні — «карликова» галузь. Торік під шеренги зелених «ліан» — а саме так виглядають поля хмелю — виділили тільки трохи більше тисячі гектарів. Зібрали всього — 700 тонн. Майже весь урожай одразу ж «поглинули» пивзаводи.
Традиційним регіоном вирощування хмелю завжди було Полісся. Нині в Олевському районі ця культура отримує друге дихання: вирішено «реанімувати» галузь. Адже ж хміль приносить селянам непогані прибутки! Втім, і вкладати треба чимало. МінАПК виділяє компенсації, але їх зазвичай виявляється замало. Самі ж фермери вбачають майбутнє галузі у нових технологіях, зокрема у методі in vitro. Перша експериментальна ділянка хмелю за цією технологією з’явилася в селі Андріївка. «Крім того, сучасні технології дозволяють клонувати такі саджанці», — переконує директор навчально–наукового інституту охорони природи і біотехнології Максим Мельничук.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>