Чергова поразка київського «Динамо» в Лізі чемпіонів лише підтвердила системну кризу в клубі. Брак виконавців, гідних найпрестижнішого турніру Європи, вже давно сидить зашпорою у серці справжніх уболівальників «білосиніх». Так звані селекціонери пачками звозять іноземців, але стати зіркою ніхто з них у Києві так і не зумів. При цьому молоді українці продовжують вдосконалювати майстерність у дублі, не маючи майже ніяких перспектив. Президент клубу тасує тренерів, наче засмальцьовану колоду карт, але не має чи то бажання, чи то здатності відважитися на рішучі кроки в кадрових змінах як серед наставників, так і інших важливих ланок функціонування команди. Суркіс «соває ліжка» замість справді якісних змін.
Востаннє в Суперлізі кияни вигравали майже три роки тому, коли в засніженому помаранчевому Києві в листопаді 2004го здолали «Рому». Відтоді похвалитися «Динамо» нічим, але надія вболівальників, на диво, знову привела їх на стадіон — на перший домашній матч команди в елітному турнірі. Щоправда, 30 тисяч — замала аудиторія для такого турніру. Судячи з відгуків глядачів, багато хто з них вирішив, що вівторкові відвідини НСК «Олімпійський» будуть у цьому році й останніми.
Так, позавчора кияни намагалися битися на полі, але таких «аргументів», як бажання і самовіддача, для перемог у сучасному футболі замало. Індивідуальної майстерності не вистачає, аби втілювати у голи створені важкими зусиллями моменти для взяття воріт суперника і зберігати недоторканними свої володіння. Усі вже давно знають, що Шацьких за матч обов’язково змарнує кілька можливостей, а Мілевський і Клебер почнуть картинно падати, кидаючи на арбітра жалісні погляди. І якщо не Шовковський, то його друг Ващук «відмочить» якийсь «номер».
«Спортинг» же показав, як дбайливо треба використовувати гольові можливості. Щоправда, в обох випадках динамівці активно допомагали португальцям. Голами відзначилися двоє центральних захисників лісабонського клубу, які в Єврокубках досі ще не забивали. Помилки СаШо на останньому рубежі ставали лише заключною ланкою в ланцюжку «недоречностей». Тож, може, треба таки відправити деяких «ветеранів» гри і тренерського цеху на заслужений відпочинок і подбати про майбутнє команди? А не латати дірки черговими легіонерами й дурити вболівальників рожевими ілюзіями? Бо новий генеральний директор «Динамо» Резо Чохонелідзе вже договорився до того, що головним завданням клубу є виграти Лігу чемпіонів... у наступному році. Ну хіба що Дрогба, Мессі і Роналдіньйо з Руні кинуться вдягати ще дорогу українцям білоблакитну форму. А поки що можна роздати фанатам виделки. Знімати з вух локшину...
ТАБЛО
Ліга чемпіонів. Груповий турнір. 2й тур. Група F
«Динамо» (Україна) — «Спортинг» (Португалія) — 1:2
Київ. НСК «Олімпійський». 30 000 глядачів
Арбітр: Бертран Лаєк (Франція)
«Динамо»: Шовковський, Гіоане (Гусєв, 56), Ващук, Гавранчич, Каддурі, Корреа, Михалик, Юссуф, Мілевський (Клебер, 58), Рінкон, Шацьких
«Спортинг»: Стойкович, Полга, Ронні, Вукчевич (Ізмайлов, 67), Тонел, Джало (Гладстоун, 90), Велосо, Моутіньйо, Романьйолі (Паредес, 77), Лієдсон, Абель
Голи: Ващук, 27 — Тонел, 14; Полга, 38
Попередження: Корреа, 55; Михалик, 62; Клебер, 85 — Полга, 21; Вукчевич, 64
«Манчестер юн.» (Англія) — «Рома» (Італія) — 1:0 (Руні, 70)
ПІСЛЯМОВА
Йожеф Сабо, головний тренер «Динамо»:
— Якщо ми не виграємо у такому матчі, то я вже не знаю, за якої гри ми зможемо перемогти. Але діями своїх футболістів у цілому я задоволений — були непогані задуми, переводили гру із флангу на фланг, проводили швидкі атаки, створили чимало гольових моментів, але не реалізували їх.
Перед матчем на тренерській нараді звучала думка зіграти «другим номером» і чекати на свій шанс у контратаці, але я не люблю грати в такий футбол. Вважаю, вийшло у нас непогано, адже команда поступово набирає хід.
Пауло Бенто, головний тренер «Спортинга»:
— Я б не назвав нашу перемогу легкою, адже ми грали проти гарної команди, що створила для нас чимало проблем. Готовий навіть визнати, що у нашій перемозі є певна частка допомоги з боку суперника, але це не означає, що ми не заслужили на три очки.
Я задоволений і грою, і результатом, лише зауважу, що ми розслаблялися після голів, дозволяючи супернику володіти м’ячем у нашому штрафному майданчику. За помилки біля своїх воріт ми й поплатилися пропущеним м’ячем.
Владислав Ващук, захисник «Динамо»:
— Причина програшу — невдала гра в захисті в цілому. У моменті з першим голом арбітр не зафіксував небезпечної гри проти Шовковського. А в другому — залишили без нагляду гравця за 16 метрів від воріт. Ми грали дуже непогано, але після другого пропущеного м’яча почалися помилки. Сабо після матчу сказав, що з такою грою, яку ми продемонстрували, треба перемагати. У нас було достатньо моментів, але ми їх не реалізували.
Артем Мілевський, нападаючий «Динамо»:
— Упевнений, якби мене не замінили, я зміг би зробити більше для команди, адже я зовсім не втомився. Ми не повинні були пропускати такі голи, тим паче від команди на кшталт «Спортинга». Але ще нічого не вирішено, панікувати зарано.