Золото і нові сплави

18 вересня Національна філармонія України відкрила свій 144–й концертний сезон. Крім Національної філармонії, жоден мистецький заклад не пропонує своїм відвідувачам річну програму заздалегідь узгоджених концертів.

— Володимире Анатолійовичу, що вирізнятиме 144–й сезон філармонії?

— Впродовж року ми намагатимемося продемонструвати роль симфонічного оркестру в оперному мистецтві, а також неперевершені українські голоси. Тому новий сезон ми відкрили не симфонічною, а оперно–симфонічною музикою. 5 концертів — «Дух опери», «Натхнення опери», «Пристрасть опери», «Драма опери» та «Тріумф опери» — об’єднано в новий абонемент «Велич опери».

— На які складнощі ви натрапили, формуючи програму цього сезону?

— Складно було поєднати в одне ціле принципово нові пункти з так званими золотими, перевіреними часом параграфами попередніх програм.

Часом на прес–конференціях із приводу відкриття того чи іншого сезону нам закидають, мовляв, є імена, які повторюються з року в рік. Але в цьому я вбачаю не привід для критики, а привід для роздумів. Є в нашому мистецтві такі особистості, спілкування з якими — справжня розкіш, і, коли випадає нагода послухати їх, ми в жодному разі не маємо права втратити такий шанс. Питання про повтори виступів виконавців і виконання тих чи інших творів — взагалі сумнівне. Інша справа, що в програму виступів бажано включати якомога більше нових імен. Проте це також непроста проблема, варто зважати на певну небезпеку таких кроків: чимало «відомих» (навіть на теренах Європи) музикантів стали такими, завдячуючи грошам, а не власному талантові. Якось ми натрапили на подібну «відомість», запросивши одного виконавця з Росії... Людина грала на рівні студента другого курсу музучилища.

— До речі, ви не оминули увагою в програмі 140–річний ювілей училища, яке з серпня цього року стало вищим навчальним закладом. Тепер це — Інститут музики імені Р.М.Глієра.

— Ми взагалі намагаємося відслідковувати ті чи інші знаменні дати. Концерти циклу «Велич опери» — це водночас данина пам’яті: Ш. Гуно (до 190–річчя з дня народження), Дж. Пуччіні (до 150–річчя з дня народження), Ж. Бізе (до 170–річчя з дня народження), Р. Вагнерові та Дж.Верді (до 195–річчя з дня народження). Хіба можна було залишити поза увагою 210–річчя з дня народження Франца Шуберта, 250–річчя з дня народження Ніколо Паганіні, 70–річчя з дня народження знаних Валентина Сильвестрова та Мирослава Скорика,115–річчя з дня народження Марини Цвєтаєвої, 75–річчя Спілки композиторів України...

— Уже з 19 вересня в програмі сезону — ціла низка міжнародних фестивалів: 19–23 — «Володимир Крайнєв запрошує...», 26–го — українсько–японський «Цвітень–2007 — Тосіміцу Танака в Україні», 27–го — «Віртуози планети», з 29 вересня до 6 жовтня — традиційний «Київ Музик Фест»...

— Восени також пройде ІІІ Міжнародний музичний конкурс імені Миколи Лисенка, а навесні — Другий Всеукраїнський музичний фестиваль «Лисенківська весна».

А організатором цьогорiчного Міжнародного конкурсу гітаристів в Україні виступила, власне, філармонія. Він відбудеться в рамках Четвертого міжнародного фестивалю гітарної музики (грудень 2007–го) і проводитиметься вперше. Головою журі працюватиме Паоло Пегораро (Італія), який увечері першого ж конкурсного дня виступить із концертом. Кожен із тих музикантів, котрі вдень прослуховуватимуть виконавців, увечері демонструватимуть власне мистецтво гітарної гри. Ось така специфіка роботи журі.

— Які цикли у програмах сезону можна вважати традиційними?

— Чимало сезонів поспіль ми презентуємо цикл «Педагог та його учні». В цьому році на сцені філармонії виступатимуть зі своїми класами: Григорій Гаркуша (професор Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського), Валерій Буймистер (доцент Національної музичної академії України імені П. І.Чайковського); в концертах братимуть участь симфонічний оркестр славетної Київської середньої спеціальної музичної школи імені Миколи Лисенка (диригент–викладач Лариса Райко).

— Проте до цього циклу можна зарахувати й вашу спільну з Іриною Нестеренко роботу — концерт–виставу «Євгеній Онєгін» (О.Пушкін; музика П.Чайковського).

— Так, але важливо підкреслити, що філармонія не змагається з Національною оперою. Ми звернулися до цього твору передусім тому, що він, як ніякий інший, подобається шанувальникам оперного співу й водночас дає змогу співакам філармонії тримати хорошу вокальну форму.

— В новому сезоні філармонія презентуватиме три надзвичайних твори, об’єднані в триптих «Філармонічна Шевченкіана», які висуватимуться на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2008 року. Ви є режисером–постановником цих композицій, чи не так?

— Так. Три концерти–вистави «Гайдамаки», «Сон», «Думи мої, думи мої, квіти мої, діти...» побудовані на поезії Тараса Шевченка, музиці Бориса Лятошинського, Миколи Лисенка. Головний виконавець — народний артист України Анатолій Паламаренко. Він настільки проникливо читає поезії Тараса Шевченка, що слухачі в залі не в силах стримати сліз. Так склалося, що Національна філармонія — єдина в Україні мистецька одиниця, яка впродовж останніх років створила одразу три грандіозних полотна за творами Тараса Шевченка. До цього ми взагалі ніколи не подавали свої роботи на здобуття таких премій (я — не прихильник подібних відзнак), проте Іван Дмитрович Гамкало, народний артист України, диригент Заслуженого академічного симфонічного оркестру Національної радіокомпанії, активний автор цих літературно–музичних вистав, ініціював таке подання, переконавши нас у важливості такого кроку.

— Які концерти сезону ви радили б в жодному разі не оминути?

— На мій погляд, родзинкою стане виступ диригента Тосіміцу Танака — японського композитора, котрого ще називають «живим класиком». Знаний у Європі музикант із Санкт–Петербурга, який ще не виступав на нашій сцені, Сергій Словачевський (віолончель), вважаю, спроможний серйозно зацікавити київську публіку. Цікавий виконавець, до речі, наймолодший музикант цього сезону — 17–річний Арсеній Арістов із Росії, він — володар спеціального призу VІІ Міжнародного конкурсу піаністів пам’яті Володимира Горовиця. Неможливо не згадати такі імена як Сергій Стадлер, Паскаль Годар...

— Микола Дядюра, котрий минулого сезону диригував виконанням славетної Восьмої малерової симфонії. Практично кожне відкриття і закриття сезону не обходиться без участі Симфонічного оркестру Національної філармонії, диригентом якого він є.

— Так. У листопаді оркестр від’їздить на гастролі до Японії, де виступатиме в найкращому залі країни. Крім того, грандіозний малерівський твір, який, безперечно, можна вважати окрасою сезону, що минув, оркестр виконуватиме влітку на фестивалі в La Chaise–Dieu (Франція).

Лiлія БОНДАРЧУК