У минулому номері «УМ» уже повідомляла про затримання 20 вересня співробітниками Служби безпеки України «на гарячому» секретаря однієї з територіальних виборчих комісій на Полтавщині. За інформацією прес–служби СБУ, йшлося про вимагання хабара на суму 700 доларів у голови цієї ж комісії тільки за те, щоб секретар не блокував роботу ОВК надмірними «процедурними» вимогами, відмовами ставити підпис під документами, необґрунтованими скаргами тощо. При цьому ні прізвищ, ні будь–яких додаткових координат «виборчої НП» прес–служба СБУ не надавала. Але «вирахувати», який з окружкомів «прославився», власкорові «УМ» було нескладно. Йдеться про територіальну виборчу комісію №146 в місті Лубни. Головою тут працює представник «Нашої України» Олександр Оробей, секретарем — від комуністів — Олексій Горохольський.
«Наступного дня я хотів звільнятися сам»
Перший із них у телефонній розмові з кореспондентом «УМ» був небагатослівним. Пан Оробей підтвердив, що оприлюднений прес–службою СБУ факт справді мав місце, але від будь–яких коментарів, уточнень деталей відмовився. Зазначив лише, що відсторонити секретаря ОВК від виконання обов’язків може лише Центральна виборча комісія.
Сам «фігурант» цієї унікальної для виборчого процесу справи в неділю надвечір давав власкору «УМ» розлогіші (хоча й далеко не вичерпні) пояснення. Горохольського в Лубнах добре знають як управлінця і політика, «правовірного» комуніста. Свого часу він був заступником мера, потім жорстко опонував його наступникові. Певний час працював юрисконсультом у комерційній структурі, а зараз, за його словами, перебуває на пенсії. В неділю, 23 вересня, перебував удома й був упевнений, що на той момент проти нього «нічого не порушено». Бо ж єдиним офіційним наслідком його спілкування з правоохоронцями стало написання «пояснення».
Водночас в окружній виборчій комісії Олексій Горохольський уже фактично не працює, оскільки написав заяву і пішов звідти. «Якби вони почекали день, так я пішов би сам, бо там були нестерпними умови для роботи, — каже Олексій Олексійович. — Ви уявляєте собі секретаря комісії, в якого немає телефону, ключів ні від приміщення, ні від сейфа, — ну як в таких умовах працювати?». Ажіотаж навколо хабара називає «чіткою провокацією» своїх політичних опонентів для усунення його з комісії через те, що він нібито «впіймав на фальсифікації голову». При цьому згадує й колишні проблеми: «На минулих виборах на мене напали, пробили голову, забрали документи. То були бандити. На цих виборах — міліція».
На пряме запитання кореспондента «УМ», чи був факт одержання хабара, Горохольський відповідає так: «Я не хочу коментувати. Пояснення ж уже написав. Хабар — це річ така, його ще довести треба, це ж слідство повинно щоб було. Час усе розставить на свої місця. Пройде якихось три дні, відбудуться вибори — кому буде потрібна ця історія?». На його думку, те, що зараз відбувається в окружній виборчій комісії в Лубнах, — «це чисте порушення закону. Його небагато людей знають, бо для цього треба закон уважно прочитати. Я його уважно й прочитав».
Де логіка?
Але яка логіка в тому, щоб при таких «порушеннях закону» не усувати їх разом із колегами–однодумцями, а просто йти з комісії за власним бажанням? Надто за умов, коли у територіальній виборчій комісії №146 порівну представлені головні політичні конкуренти (дев’ять «коаліціянтів» — комуністів, «регіоналів» та соціалістів, і стільки ж представників «Нашої України» та Блоку Тимошенко), а будь–яке рішення, згідно із законом, приймається колегіально?
Як повідомили вчора «УМ» у прес–службі обласної прокуратури, поки що, згідно зі ст. 97 Кримінально–процесуального кодексу, співробітники прокуратури спільно з колегами з СБУ проводять перевірку обставин імовірного правопорушення. За її результатами і буде прийнято рішення, порушувати кримінальну справу чи ні.