Позавчора у Кривому Розі мала бути підписана кулуарна й непрозора угода — про створення спільного підприємства на базі місцевого гірничозбагачувального комбінату окислених руд. Його учасниками мали стати, з одного боку, Фонд державного майна, з іншого — ТОВ «Українська рудно–металургійна компанія». Засновниками останнього є російські компанії — «Смарт–груп» і «Металоінвест». Утім пустити «в тираж» потужний комбінат поки що не вдалося: голова ФДМУ Валентина Семенюк несподівано захворіла напередодні підписання угоди.
Факір був п’яний — фокус не вдався
Соціалістку госпіталізували до «Феофанії», а робочі поїздки на підприємства Кіровоградської, Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської областей скасували. Втім уже наступного дня пані Семенюк виписали, й вона за кілька днів уже збиралася на роботу. Невже так швидко вирішилася проблема з підшлунковою залозою? Опоненти СПУ вважають інакше: голова ФДМУ захворіла «переляком» за спробу нахабного «дерибану». Адже інформація про оборудку з’явилася у ЗМІ, про це дізналася опозиція. Лікарняний виписано хіба що для російських олігархів.
Варто зазначити, що конкурсу з вибору інвестора для добудови Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР), як такого, не було. Ніхто в очі не бачив ні пропозицій інвесторів, ні висновків урядової комісії. Й це при тому, що два місяці тому саме на Кіровоградщині Валентина Семенюк заявляла, що продаж української частини комбінату буде проведено, як i «Криворіжсталі», на відкритому конкурсі та з телетрансляцією. Але де там! Як усе відбувалося насправді, позавчора у Дніпропетровську пояснила лідерка БЮТ Юлія Тимошенко.
«Голова Фонду держмайна соціалістка Валентина Семенюк разом з Януковичем і його компанією майже безкоштовно «здають» інвесторам з команди Партії регіонів Криворізький гірничозбагачувальний комбінат окислених руд! — обурюється леді Ю. — Потрібно було влаштувати інвестиційний аукціон за прикладом «Криворіжсталі», і щоб у ньому могли взяти участь і Алчевський меткомбінат, який катастрофічно сьогодні затиснутий монополією з постачання залізорудної сировини, і та ж «Криворіжсталь», яка обмежена в сировинній базі. Але натомість безкоштовно, без угод, без будь–яких умов, просто віддають підприємство!».
Навіщо поспішати, Валентино?
Імовірна оборудка небезпечна ще й тому, що таким чином, навмисно створюється монополія з виробництва залізорудної сировини. Металургійні підприємства України будуть просто поставлені на коліна перед російськими бізнесменами. Не дивно, що плани пані Семенюк обурили й головного фінансиста СПУ гендиректора Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча Володимира Бойка. За його словами, металургам доведеться повністю перейти на сировину з Бразилії.
Чому ж із таким поспіхом, за тиждень до парламентських виборів створюється СП під російських олігархів? Зрозуміло, що такі важливі рішення варто приймати після виборів, формування коаліції та нового уряду, за умов політичної та економічної стабільності провести справді відкритий конкурс. Тоді як нинішні дії пані Семенюк можуть завдати шкоди ще й міжнародному іміджу України, адже іноземних інвесторів (окрім російських олігархів) ніхто не запрошував. А там i до санкцій Євросоюзу недалеко.
Очевидно, пані Семенюк пішла на цю аферу, керуючись політичною доцільністю. Адже рейтинг Соцпартії майже нульовий, а шансів потрапити до парламенту — жодних. Що робити? Наостанок допомогти «потрібним людям» в питанні «прихватизації» стратегічних підприємств. А крихт зі столу олігархів має вистачити, щоб безбідно існувати на політичній пенсії.
До речі, помічено, що останнім часом інтереси деяких російських бізнесменів та українського олігарха Ріната Ахметова збігаються. Взаємне інвестування, спільні проекти. Виходить, у новому криворізькому скандалі знову не обійшлося без «донецьких». Чи, може, соціалісти сподіваються, що за такий подарунок для партнерів Ахметова «регіонали» допоможуть їм зірвати дострокові вибори, а Сан Санич збереже бажане крісло?