Жанна Усенко–Чорна: ЦВК втрачає ознаки колегіального органу

21.09.2007
Жанна Усенко–Чорна: ЦВК втрачає ознаки колегіального органу

(Укрінформ.)

Жанна Усенко–Чорна належить до так званої «помаранчевої» квоти у Центральній виборчій комісії. Їх — меншість, семеро, якщо рахувати разом із головою ЦВК Володимиром Шаповалом. Більшість належить «коаліціонерам» (їх восьмеро). Відтак частина голосувань у Центрвиборчкомі перетворюється на формальність. Часто буває, що суд невдовзі скасовує рішення, яке прийняла «регіональна» більшість ЦВК. Ясно, що це свідчить про політичну заангажованість виборчої комісії. Жанна Іванівна визнає, що напередодні виборів поділ на більшість і меншість у Центрвиборчкомі став занадто очевидним.

 

«Якщо не прийшло запрошення — обов’язково треба перевірити себе у списках»

— Цього тижня окружкоми вже передали дільничним комісіям списки виборців. До якого дня виборці можуть перевірити себе в списку?

— У дільничних комісіях можна уточнити дані в списку і у випадку виявлення неточностей подати скаргу до ДВК не пізніше ніж за п’ять днів до виборів. В окружкомах — за три дні. І в суді — щонайпізніше за два дні до дня голосування. Потім список закривається. Найпростіше — вирішити проблемні питання у ДВК. Можливість зробити це є до наступного вівторка, 25 вересня. Тому виборцям треба поквапитися.

Хотіла б також відзначити, що не пізніш як за тиждень до голосування виборцям має прийти іменне запрошення на вибори. Якщо воно не надійшло вчасно — це вже сигнал, що треба перевіритися у списках. Бо підставою для отримання бюлетеня є наявність виборця у списку.

— Наскільки якісні ці списки на нинішніх виборах? Із різних регіонів надходять дані про великий брак.

— Вони складаються на основі тих списків виборців, які використовували у 2006 році. Тобто реєстр виборців має бути, щонайменше, не гіршим, ніж на минулих виборах.

— Зараз у Конституційному Суді слухається справа про так званий «список Держприкордонслужби». Як ви гадаєте, чи встигне КС до виборів винести вердикт?

— Як на мене, має встигнути. Нічого неможливого немає. Тим більше, у 2004 році на президентських виборах КС у подібній ситуації оперативно розглянув справу і за два дні до голосування прийняв роз’яснення щодо порядку голосування «на дому».

На мою думку, є всі підстави для визнання цієї норми незаконною. Адже в іншому випадку ті люди, які не встигнуть повернутися в Україну за два дні до виборів, узагалі не матимуть механізму поновитися в списках. Це будуть «пропащі» виборці.

У нас є статистика, що у вересні щодоби кордон перетинає близько 150 тисяч осіб. Більше того, Держприкордонслужбі, щоб опрацювати всі відомості, треба десь за п’ять днів до голосування припинити облік. Помножте п’ять діб на 150 тисяч — і отримаєте колосальне число потенційних жертв цього закону.

«Якщо кількість непрацездатних буде роздутою — це сигнал про зловживання»

— Жанно Іванівно, цього тижня ЦВК встановила вимоги для заяв про голосування тимчасово непрацездатних осіб «на дому». На вашу думку, чи дозволить це уникнути порушень і зловживань?

— Важливо не тільки встановити форму заяви, а й затвердити роз’яснення ЦВК про порядок перевірки таких заяв. Жодна заява про голосування поза приміщенням дільниці не може бути врахованою автоматично, без контролю. Інакше буде привід використати це для організації масових зловживань. І тут дійсно криється серйозна небезпека. Нагадаю, що на минулих виборах «на дому» проголосувало 986 тисяч виборців, це 3,9%. Якщо кількість тих людей, які тимчасово втратили працездатність, буде безпідставно роздута, — це важливий сигнал про те, що відбувалися якісь неадекватні процеси.

— І якщо число непрацездатних справді буде роздуте — що далі?

— Закон передбачає можливість визнання голосування на дільниці недійсним. У такому випадку можна оскаржити відповідні дії в суді чи окружній комісії. У комісіях є представники різних партій. Вони є конкурентами, а тому зацікавлені в контролі. За умов відсутності тотальної змови, коли буде об’єктивний контроль, така загроза нівелюється. Бо, як на мене, такі фальсифікації можливі тоді, коли це робиться за якоюсь принциповою злочинною змовою.

«Я виступала за реєстрацію ініціативних груп по референдуму»

— Блок Юлії Тимошенко та Партія регіонів заявляють, що їм вдалося назбирати по 3 мільйони підписів для проведення «своїх» референдумів. Поясність, яку силу мають ці підписи?

— Для ЦВК юридичну силу матимуть ті підписи, як зібрані відповідно до закону. Є такий порядок, що спочатку слід створити ініціативні групи, які збиратимуть підписи. Центральна виборча комісія відмовила БЮТ у реєстрації цих груп. Вважаю, що члени ЦВК грубо порушили і присягу, і закон про референдум. Я голосувала проти цієї постанови. Функція Центрвиборчкому — суто технічна: реєстрація ініціативних груп. І не ЦВК повинна досліджувати імовірні, можливі, доцільні чи недоцільні наслідки такого референдуму, тобто перебирати на себе повноваження Конституційного Суду, Президента й Верховної Ради.

Попередня практика у комісії, причому за персональної участі багатьох нинішніх членів ЦВК, була іншою: при реєстрації ініціативних груп щодо референдуму по НАТО та ЄЕП (ці групи організовувала СДПУ(о)). — Ред.) вони якраз голосували «за». Для мене залишається незрозумілим, як на підставі одного й того ж законодавчого регулювання та аналогічних документів можна голосувати за реєстрацію одних, а потім не голосувати за реєстрацію інших.

— Вам часто доводиться перебувати в опозиції на засіданнях ЦВК?

— Я вам скажу, що попередній склад комісії якісно відрізнявся від нинішнього. Раніше основними критеріями у прийнятті рішень були реалізація виборчих прав громадян, законність, а також те, наскільки стійкою буде наша позиція в суді. ЦВК працювала на засадах професійності. Поняття «колегіальний орган» не було порожнім. Зараз колегіальність вихолощена, бо в ЦВК є стала більшість — вісім голосів. На жаль, іноді залучаються такі формули: нема часу витрачатися на обговорення, в нас є більшість, давайте голосувати, і ставимо крапку. А потім помилки ЦВК фіксуються судовими рішеннями. Взяти для прикладу відмову в реєстрації списку БЮТ і, навпаки, реєстрацію партії «Пора». Це авантюрні та непродумані рішення. Я не бачу тут логіки та правової основи.

— Чи на вас чиниться тиск з метою схилити до якогось рішення?

— Ми маємо дуже звужені можливості впливати на процес прийняття рішень, окрім висловлення своєї позиції. Тому нема жодного сенсу тиснути на нас.

У попередньому складі ЦВК наші позиції не розходилися так сильно, як зараз.

Якби склад комісії «притирався» не в умовах виборчого процесу, то, можливо, було б по–іншому.

Звичайно, позитивну роль відіграє голова ЦВК Володимир Шаповал. Він, як людина досвідчена, намагається максимально об’єднати колектив: понизити «температуру» дискусії, скоригувати позиції, прочистити комунікативні канали, щоб члени комісії могли чути один одного.

— Наскільки така полярність у комісії може вплинути на підбиття підсумків виборів?

— Центрвиборчкому відведена досить технічна функція щодо встановлення результатів виборів. Є чітке джерело, звідки комісія черпає інформацію — це протоколи окружних комісій. Якщо надійдуть протоколи і хтось не вважатиме за можливе чи потрібне встановити результати на підставі встановлених законом процедур, то треба ставити питання в площині юридичної відповідальності, в тому числі й кримінальної.

Якщо десь усе–таки будуть зловживання, то є відповідний механізм відновлення порушених прав. Наприклад, якщо дійсно трапилися порушення і встановлено, що волевиявлення викривлене приблизно на 10%, тоді суд або окружком визнають голосування на дільниці недійсним. Але в межах держави такої ситуації, коли можуть бути знівельовані результати виборів, бути не може.

«Це парадокс — балотуватися на виборах і говорити про повноважність старого парламенту»

— Наскільки держава готова до дострокових виборів? Чи дотримується графік виборчої кампанії?

— Те, що залежить від ЦВК, ми встигаємо на 100 відсотків. Ми вкладаємося у відповідний алгоритм. Єдине застереження — це склад дільничних комісій. Там бувають суперечки і конфлікти. Але ми сподіваємося, що люди на час виборів забудуть, до яких політичних сил вони належать, і спрацюють професійно.

— Хотілося б почути вашу думку щодо заяв Олександра Мороза, який досі не згоден із тим, що Верховна Рада V скликання втратила повноважність. Чи потрібне підтверджувальне рішення від ЦВК про те, що не існує можливості зареєструвати нових депутатів на місце нардепів від опозиції, котрі здали мандати?

— Є точка неповернення. Вона встановлена рішенням КС від 17 жовтня 2002 року. Відтоді, коли кількісний склад Верховної Ради налічує менше ніж 300 депутатів, парламент є неповноважним і не може здійснювати свої функції. Тобто неможливо навіть прийти у Верховну Раду, щоб скласти присягу депутата, оскільки парламент неповноважний проводити пленарні засідання. Печерський суд у своїй ухвалі встановив, що після проведення з’їздів БЮТ і «Нашої України», які виключили кандидатів зі списків і припинили повноваження народних депутатів, ВР втратила повноважність. Із цього ж вердикту випливає, що рішення ЦВК про ротацію депутатів є суто технічним і не впливає на зміст і суть того, що кандидати були виключені зі списків. Тобто ніяких підтверджувальних рішень Центральної виборчої комісії не потрібно.

Є ще один нюанс. На початку літа був період, коли деякі норми закону про вибори народних депутатів, які якраз дозволяли ЦВК виключати кандидатів зі списків, були скасовані, а нові ще не набули чинності. Тому навіть теоретично ЦВК не могла прийняти цих рішень. У таких умовах минув місяць, як Верховна Рада втратила повноважність, і були оголошені дострокові вибори.

При цьому взагалі є дивним, як політична сила може вдаватися до організаційних та фінансових витрат на вибори, проте одночасно стверджувати, що Верховна Рада повноважна. Для мене це парадокс...

 

ДОСЬЄ «УМ»

Усенко–Чорна Жанна Іванівна

Народилася 1 травня 1973 р. у м. Києві.

У 1997 р. закінчила Київський національний університет ім. Шевченка за спеціальністю «Історія».

2000 р. — Інститут міжнародних відносин КНУ («Міжнародне право»).

Із серпня 1999 р. — головний консультант Національного бюро у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини Міністерства юстиції. З травня 2000 р. працювала консультантом у секретаріаті Комітету ВР із питань правової політики. Невдовзі — головний консультант Управління Адміністрації Президента зі зв’язків із ВР, КС, КМ, заступник керівника управління. У грудні 2004 р., перед «третім туром» президентських виборів, обрана членом Центрвиборчкому. Із червня 2007 р. — заступник голови ЦВК.