Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Напередодні відкриття нового філармонійного сезону київські знавці музики та мистецтва представили широкому загалові рідкісну для нашого часу книгу «Партесні концерти XVII—XVIII ст. із Київської колекції». Особлива цінність видання в тому, що воно містить не тільки хорові партитури «трьох китів» української барокової музики М. Березовського, Д. Бортнянського та А. Веделя, а й повертає до життя низку невідомих творів анонімних та несправедливо забутих авторів.
Як зазначила упорядник книги професор Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського Н. О. Герасимова–Персидська, старовинна музика поступово здобуває собі аудиторію, а головне — виконавців: «Важливо, щоб музика не просто лежала у вигляді нот на полиці, а й жила». Справді, вечір не обмежився сухою розмовою про нове видання. Своїм натхненним виконанням його чудово проілюстрували два українські хорові колективи. Один із них — A capella Leopolis (Львів) — славиться правильною традицією виконання, окрім іншого, європейського та українського бароко. Інший — чоловічий ансамбль «Конкорд» (Київ) — тільки розпочав свою виконавську діяльність і, до слова, був створений з нагоди виходу «Партесних концертів» на базі студентів Музичної академії, які мають досвід церковного співу.
Ініціатор проекту нотного видання Ірена Стецура поділилася, що оригінальні партитури духовних хорових концертів часом було дуже складно розшифровувати, складати та збирати, тому копітка робота над цілою книгою таких творів тривала доволі довго. Окрім партитур, у виданні розміщені й оригінальні ілюстрації, тож воно цікаве і за змістом, і приємне за формою.
На Заході зараз старовинна музика стає дедалі популярнішою, набуває нової актуальності і переростає у значний фестивальний рух. Можна тішитися, що в Україні теж поступово долучаються до цієї шляхетної культурницької тенденції.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>