Акція від «УМ»: прочитай Азарову газету вголос!

Автор цих рядків ще ніколи так сильно не пишався своєю роботою та її впливом на суспільство, як під час вчорашнього засідання Кабміну. Стояв собі непомітно за спинами високих чиновників, слухав уважно, про що веде мову їхній виконувач обов’язків шефа, а від задоволення аж розпирало. Воно ж ніби праця у журналістів проста: перевірив, проаналізував, написав — скромно так, малобюджетно і без пафосу. Інша справа — той же Микола Азаров: особиста охорона, автопарк, кабінети, штат найкращих аналітиків, економістів та експертів. Грошей на оплату цих зубрів макроекономіки йде неміряно, ось і на наступний рік запланували на двадцять п’ять відсотків видатки збільшити. А результат який? Країна вже кілька місяців стогне від того, що зростають ціни на товари першої необхідності, а головна у державі людина, яка на цей процес має активно впливати, довідується про неподобство в останню чергу, випадково і з газети.

Кінах по слово до кишені не полізе

Коли Микола Янович сказав «За даними засобів масової інформації, маємо певне зростання цін на продукти харчування», здалося, що це такий вступ. І за ним нам запропонують точну і чітку викладку: що подорожчало, на скільки і як ми житимемо далі. Тим паче що незалежні економісти пропонують свої графіки, таблиці, розповідають про можливі тенденції. Хотілося довідатися, наскільки вони відповідають реальному стану речей — в органів державної влади більше інформації. Але пан Азаров видав геніальний перл, який може свідчити і про неймовірну поінформованість уряду: «В останні дні намітилася тенденція на підвищення цін на олію».

Зростання цін, якщо воно, звичайно, є (не брехатимуть же журналісти!), на думку міністра фінансів України, — це реакція держави на парламентські вибори. Ніде у світі такого немає, дивується Микола Азаров, а у нас — як не у людей. «Всупереч усім економічним законам», — додав він. І тут уже не погодитися із першим віце–прем’єром важко: економічні закони — і справді річ для чиновника неприбуткова. «Ручне» керування економікою на основі відкатів та кримінальних схем виглядає набагато привабливішим. Подібних прикладів державного управління у світі, звичайно, можна знайти — переважно на африканському континенті.

Навіть міністр економіки Анатолій Кінах, незважаючи на те, що «регіонали» тріумфально ввели його у свій передвиборчий список, вирішив на брифінгу для преси не змовчати і «рубанути» трохи правди–матки. Аби не подумали, що його купили. «Рейтинг конкурентоздатності України, за висновком впливових міжнародних експертів, перебуває на 78–му місці з 125 претендентів, — відкрив він важливу державну таємницю. — Ефективність влади — взагалі на 104–му. При цьому потенціал держави — на доволі високому 47–му місці».

З привидами працюємо акуратно!..

Пан Азаров анонсував нинішню ностальгічну зустріч під куполом Верхної Ради, на якій громадяни України, які вперто вважають себе народними депутатами п’ятого скликання, отримали змогу знову опинитися у колі собі подібних. Ці люди говоритимуть у тому числі про Держбюджет–2008 у версії Януковича–Азарова. «Я би просив усіх членів Кабінету Міністрів серйозно попрацювати з народними депутатами, фракціями, взяти участь у засіданні комітетів, — дав завдання Микола Янович морально підтримати спікера Олександра Мороза та його друзів–однопартійців. — Ми маємо витримувати загальну лінію уряду, основні пропорції, тому що бюджетний процес завжди прямує до збільшення витрат і практично ніколи не означає збільшення прибутків».

Треба віддати належне уряду, але розуміючи, що земля вислизає з–під ніг, вони намагаються вплинути на ситуацію. Головний фактор, який заважає усім нормальним людям жити добре, це, звичайно, вертикаль влади, яка підпорядковується Президенту України. «Чому «губернатори» зараз, замість того, щоби займатися своєю роботою, виступають на мітингах і звинувачують уряд у зростанні цін!», — метнув грім і блискавку Микола Азаров, забувши, що Партія регіонів також проводить мітинги. «Хотілося би побажати секретаріату Президента зайнятися тими діями, якими вони мають займатися», — закінчив думку виконувач обов’язків Прем’єр–міністра.

Із подорожчанням олії упродовж «останніх днів» боротимуться тими методами, які уряд Януковича знає і добре вміє ними користуватися — обмеженням вивезення, запровадженням квот, ліцензування. Якщо квотування експорту пшениці, вважають експерти, важко ранило українське село, то заборона на вивезення соняшнику (а за ним, цілком ймовірно, підуть інші прибуткові культури) може його добити. Адже ціни на цей товар на внутрішньому ринку одразу упадуть, посіяно вже давно, кредити треба сплачувати...

Саботажників — ... ну, ви самі знаєте куди

За даними Миколи Азарова, на керівних посадах у регіонах нашої батьківщини видимо–невидимо злих саботажників, які не тільки відпустили ціни у «вільне плавання», а й займаються диверсіями під час підготовки до холодної пори року. «На залишках місцевих бюджетів в казначействі накопичилося нині понад десять мільярдів гривень. Це колосальні суми, які на місцях ніхто не освоює — йдеться про газифікацію, підготовку до зими. Голови адміністрацій саботують освоєння коштів», — перший віце–прем’єр відкинув звинувачення, що гроші у регіони скеровують нерівномірно, щоби використати їх у повному обсязі там не змогли. Найпізніше отримують свої кревні зазвичай ті регіони, які не надто активно голосують за синьо–білих.

Міністр економіки пан Кінах розповів про власне бачення, як можна боротися з трудовою міграцією. «Зростанням зарплат: 565 гривень становитиме «мінімалка» з першого жовтня наступного року», — розповів він не без задоволення, щиро вважаючи, що після таких цифр уся чарівність «довгих» доларів та євро для наших співгромадян розвіється сама по собі.

Анатолій Кирилович представляв Державну програму економічного та соціального розвитку України на наступний рік. Він пообіцяв нашим співгромадянам старанно тримати долар у «коридорі» 4,95 — 5,25 гривні. Натомість прикра несподіванка чекає керівництво одного з двох державних банків — «Укрексімбанк». Першим, як відомо, був Ощадбанк, шефа якого, Олександра Морозова, «пішли» у відставку. Його колегу, пана Капустіна, не просто залишили при посаді, а й ставили у приклад — мовляв, уміє людина домовлятися. Але вчора міністр економіки раптом почав говорити, що експортні завдання перед Україною значно ширші, ніж їх уявляє собі керівництво спеціалізованого експортного банку. Малоймовірно, що це особиста думка одного члена «регіональної» команди.

Наприкінці у міністра економіки запитали: чому уряд виділив для потреб медичної клініки «Феофанія», яка обслуговує владну еліту, майже стільки ж коштів, як і для всієї вітчизняної медицини в цілому — близько двохсот мільйонів гривень? «Треба враховувати наші пріоритети», — мудро відповів Анатолій Кирилович.