«Його очі палали як ніколи»

20.09.2007
«Його очі палали як ніколи»

Наш Вірастюк випередив срібного призера Михайла Кокляєва з Росії (ліворуч) на цілих 5 балів. (Фото УНІАН.)

Не так давно українці в прикарпатському Буковелі довели, що залишаються найсильнішою нацією світу, вигравши командні змагання богатирів. Нашим прихильникам цього атлетичного і мужнього виду спорту у два попередні сезони для усвідомлення повноти свого домінування у богатирському світі бракувало зовсім небагато. І ось у неділю з Далекого Сходу прийшла звістка, яку ми з нетерпінням очікували: у корейському місті Джеунсан чемпіоном світу в індивідуальних змаганнях «стронгменів» став Василь Вірастюк!

 

Підправлені ілюзії Жидрунаса

На Батькіщину найсильніший чоловік світу повернувся позавчора. А своїми враженнями від цієї блискучої, та все ж очікуваної, перемоги з кореспондентом «УМ» поділився президент національної федерації з цього виду спорту Володимир Кіба.

— У спортивному русі є таке поняття — «олімпіоніки», — розпочав Володимир Миколайович. — Їхнє життя триває від Олімпіади до Олімпіади. Мета — виграти на Іграх, які відбуваються лише раз на чотири роки, — перевершує всі інші події в кар’єрі. Наш найсильніший атлет Василь Вірастюк належить саме до категорії «олімпіоніків». Після того як він виграв індивідуальний чемпіонат світу в 2004 році, але потім двічі поспіль у 2005—2006 роках поступався литовцеві Жидрунасу Савіцкасу, для Василя не існувало важливішого питання, ніж повернення титулу в Україну. Цього року він був налаштований як ніколи рішуче. Хоча б — щоб дотриматися свого... «жарту». Річ у тім, що Савіцкас, у якого цілком нормальні й приязні стосунки з Вірастюком, якось обмовився із серйозним виразом обличчя: «Я тут усе ретельно проаналізував і дійшов висновку, що є найбільшим богатирем сучасності». Василь тоді миттєво відреагував: «Ми ці твої ілюзії швидко виправимо». І позбавив їх литовця вже в Кореї.

Диспропорцію м’язів подолали творчо

— І це при тому, що конкуренція зросла настільки, що в джеунсані не так просто було потрапити навіть до фіналу.

— Справді, у перші два дні відбувалася кваліфікація. У групі Василя, з якої до фіналу могли потрапити лише два атлети, найбільшу суму в 15 очок набрали троє учасників. Утім Вірастюк пробився до вирішальної стадії, бо був першим у трьох вправах. Ще одному українцеві — Володимиру Муравльову з Маріуполя — вийти до фіналу завадив рецидив старої травми, а також конкуренція з боку найсильнішого росіянина Михайла Кокляєва та четвертого за рейтингом у світі американця.

— І все ж у чому таємниця блискучої перемоги Василя попри таку значну конкуренцію? Адже ті ж Савіцкас та Кокляєв навряд чи стали слабшими?

— У Вірастюка присутні справжня здорова спортивна думка, вічне бажання бути тільки першим та чемпіонський характер. Проаналізувавши перемоги литовця в попередні два сезони, ми творчо підійшли до подолання проблем із диспропорцією в розвитку різних м’язів Василя. Нижня частина спини і поперек відіграють дуже важливу роль при виконанні вправ богатирями. Ми навіть знайшли взаєморозуміння в цій темі з відомим чемпіоном світу з важкої атлетики Ігорем Разорьоновим. Думаю, що ретельна праця над цим питанням, у тому числі і під час зборів на олімпійській базі в Кончі–Заспі, й дала свій результат. Суперники у Кореї самі визнали, що очі у Василя цього разу «палають» як ніколи.

Деякою мірою перемогти у 2004 році Вірастюкові було трохи легше, бо він перед цим був третім, і від Василя, не очікували чогось надзвичайного. Цього ж разу перемога була, так би мовити, «кривавою» і надважкою. Виконання семи вправ у фіналі розпочалося з того, що Василь перекинув 170–кілограмову кулю через планку на висоті 170 см п’ять разів, але Кокляєв зробив на одну вдалу спробу більше. У другій вправі — «Акселі» — виграв уже Савіцкас, Кокляєв — другий, а Вірастюк — третій. Свій справжній гармонійний потенціал і «п’яту передачу» Василь увімкнув і вже не відпускав до кінця під час третьої вправи — «Суперйок». Щоправда, литовець Блекайтіс 410 кг переніс на 30 метрів за 25,2 секунди, але Вірастюк, який відстав на 0,01 секунди (!), був кращим за основних конкурентів. Особливої краси загальній перемозі нашого лідера надало те, з яким величезним відривом Василь виграв в останній універсальній вправі — естафеті. У підсумку Вірастюк виграв з сумою балів 57,5, другий — Кокляєв (52,5), третій — Савіцкас (51,5), четвертий — американець Паундстоун (50,5).

— Тепер Вірастюк, відновивши статус–кво із Савіцкасом (по дві перемоги на чемпіонатах світу IFSA), має перед собою ще одне завдання рівня «олімпіоніка»?

— Звісно, адже 3—5 березня наступного року в американському Коламбусі (штат Огайо) відбудуться чергові традиційні й престижні змагання на призи Шварценеггера «Арнольд класік», які досі вигравав лише Савіцкас. Василь розпочне підготовку дещо раніше, щоб відібрати в литовця ілюзії і щодо цього титулу. У трійці Савіцкас—Кокляєв—Вірастюк, яку американці назвали «Тім–балалайка», «першим номером» повинен стати саме українець.