«Чужим» тут не місце

19.09.2007

«НП» регіонального масштабу

На ліквідацію наслідків радіоактивного забруднення на промисловому полігоні поблизу Костянтинівки спершу був намір розкошелитися аж на 67 мільйонів гривень. Затим фігурувала вдвічі менша сума. І, нарешті, остаточна — 19 мільйонів. Причому тепер з’явилася упевненість, що ці кошти Донеччина дійсно отримає. Бо кваліфікаційний рівень надзвичайної ситуації з об’єктого рівня підвищений до регіонального.

«Побувавши на засіданні експертної комісії в МНС України, ми змогли переконати всіх у необхідності такого рішення, — розповідає заступник головного державного лікаря обласної СЕС Лариса Гусєва. — Кваліфікація «регіональний рівень» була необхідною, оскільки коштів на ліквідацію забруднення такого масштабу в бюджеті області немає».

Під регіональний статус підпадають надзвичайні ситуації, внаслідок яких потерпілими вважаються населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч осіб. В даному випадку від забруднення потерпає декілька населених пунктів із населенням близько 105 тисяч донеччан. Після отримання необхідного статусу тут тепер мають скористатися найголовнішою його перевагою — ліквідація наслідків радіоактивного забруднення на полігоні фінансуватиметься з державного резервного фонду.

Вивезти швидше й подалі

Та отримання регіонального статусу надзвичайної ситуації, що автоматично означає надходження державних коштів, ще не свідчить про вирішення проблеми. Тим більше що з ліквідацією радіоактивних відходів не можна зволікати. Спеціалісти в один голос стверджують: контейнеризацію забрудненого ґрунту потрібно провести в цьому ж році — до настання холодів.

Остаточна дезактивація території передбачає вивезення такої землі на спецмогильник. Відповідні роботи розпочалися ще влітку. У червні фахівці УкрДО «Радон» обробили 5 тисяч квадратних метрів полігону розчином для пилоподавлення «Таловий Пек». Однак передбачалося, що подібний захист тимчасовий. Адже гарантійний термін захисної плівки — 1,5—2 місяці, що вже минули. Тому тепер доведеться або знову ховати забруднений ґрунт під плівкою, або таки вивозити його звідси. Та на подібну операцію знадобиться певний час: місяць на виготовлення контейнерів і ще 2—3 тижні — власне на «контейнеризацію».

Нині вже проводиться тендер, за результатами якого визначиться проектувальник спеціальних контейнерів, у яких забруднені відходи транспортуватимуться для переробки й утилізації на спеціальні комбінати. Куди саме, поки невідомо, адже в Україні є п’ять подібних підприємств, що перебувають за межами Донеччини.

Зволікати з наміченими роботами, певна річ, ніхто й не збирається. Тим паче що про зменшення ризику розвитку небезпечної ситуації «подбала» й сама погода — сухе літо. Однак все може змінитися після настання осінніх дощів, які здатні розмити забруднений грунт, а радіація з промислового полігону може запросто потрапити навіть у головну водну артерію Донбасу — Сіверський Донець.

«Свого» бруду діти нікуди...

Виявлення навесні цього року на промисловому полігоні плями радіоактивного забрудення стало великою несподіванкою. Адже, попри величезне техногенне навантаження й велику кількість тутешніх «брудних» промислових підприємств, на Донеччині вперше зіштовхнулися з подібним НП. І санітарні лікарі, і представники компетентних органів відразу розпочали пошуки об’єкту, звідки важкий елемент цезій­137 міг потрапити на промисловий полігон під Костянтинівкою. Приміром, дуже ретельно були перевірені всі 12 підприємств Донецької області, де виплавляють свинець, однак ніяких доказів причетності до НП знайти не вдалося. А тому хто та звідки привіз на полігон радіоактивну «міну» у вигляді відпрацьованого шлаку, досі загадка. Поки що ж експерти сходяться в одному — небезпечні відходи «чужі» і були завезені з­за меж області.

 

ДОВІДКА «УМ»

Радіоактивну пляму виявили на промисловому полігоні — на землях Іллічівської сільської ради поблизу Костянтинівки — у квітні цього року. Небезпечна ділянка займала територію майже 5 гектарів, в окремих місцях радіоактивний фон перевищував норму в 1640 разів!