Театр абсурду і абсурд реалу

Російська кінопремія «Ніка» за «Кращий фільм країн СНД і Балтії», фільм–відкриття XVIII «Кінотавру», «Золоте яблуко» на кінофестивалі в Ялті — на теренах СНД нову картину Кіри Муратової нагороджують щедро, зате провідні світові кінофестивалі — Венеціанський, Берлінале, Канн — фактично проігнорували авторську роботу нашої уславленої режисерки. Втім більшість українських кінокритиків зійшлися на думці, що остання робота Кіри Муратової — найкраща з усього її доробку.

15 вересня у кінотеатрі «Київ» режисер Кіра Муратова, виконавці головних ролей Рената Литвинова, Богдан Ступка, Наталя Бузько і продюсер фільму Олег Кохан представили київській публіці стрічку «Два в одному». Назва дуже реалістична, адже фільм знятий за двома творами — «Монтувальники» Євгена Голубенка, чоловіка Кіри Георгіївни, і «Жінка життя» Ренати Литвинової. Режисерка каже, що в неї давно лежали ці роботи, от і прийшов час їх об’єднати. В цьому допомогли 1,5 млн., які виділили на зйомки Міністерство культури і туризму України з кінокомпанією «Сота Сінема Груп».

Кіра Муратова обігрує тему театральних залаштунків (реальна частина фільму) і кохання старого ловеласа (театральна вистава, в якій періодично з’являються реальні вуличні сцени з машинами, природним снігом і одеськими сходами). Каже, що її не цікавлять глобальні теми. Життя маленької людини більш спокусливе.

Кого здивує труп?

Фільм починається з того, що монтувальник Вітя Уткін (Олександр Баширов) першим приходить у театр і, зловісно кривляючись, промовляє монолог Гамлета. Після походеньок гримерками, він натикається на труп у сценічному костюмі на декораційному дереві. Перше бажання Уткіна — спустити з петлі тіло і вкрасти перстень із діамантом. На гарячому Вітька, якого всі називають неандертальцем, застає чоловік із мітлою Бориска (Сергій Бехтерєв). Він нетиповий прибиральник — одягнутий у фрак з метеликом, на кожному пальці виблискує перстень і розмовляє, як аристократ. Він не розлучається з мітлою, хоча на паркеті немає ані порошинки.

У провінційному театрі життя йде за заведеною схемою, один парадокс — нікого не лякає труп, однак турбує — навіщо в костюмі? Костюмерка (Ніна Русланова), дивлячись на повішеного, заходиться від сліз, бо їй до вистави потрібен костюм, а без міліції зняти його не можна. Русланова каже, що зіграти у фільмі навіть маленький епізод мала за щастя. «Напередодні зйомок, коли вже всі ролі були розподілені, я прийшла до Кіри і кажу: «Якщо ти мені не даси ролі, то в тебе ні хріна не вийде». Так само на хвилину перед глядачем з’являється Володимир Горянський із монологом про позичені в небіжчика гроші. На велику роль не претендував. Каже, що хотів познайомитися з Муратовою і теж напросився на роль.

Після того, як Бориска урочисто розповів усім про сцену Вітька із перснем покійника, у залу запускають глядачів із 30–хвилинним запізненням, і в ту мить Уткін як потаємний божок театру з верхніх декорацій кидає молоток просто на голову Борисці. Сцена перекручується, тіло щойно вбитого зупиняється паралельно повішеного, вбігає міліція і починається вистава «Жінка життя».

Уже Ступка — не гетьман, а старий ловелас

Історія, яку розповідає сценаристка Рената Литвинова, стається перед Новим роком, падає легенький сніг, і до квартири «великого чоловіка» Андрія Андрійовича (Богдана Ступки) вносять черговий портрет оголеної жінки. Він багатий самотній аристократ, із квартирою–музеєм, яку наповнив копіями класичних картин у стилі ню Енгра, Дюрера, Рафаеля, Ботічеллі. Поверхом нижче живе його інфантильна дочка Маша (Наталя Бузько). Вона шиє одяг для пупсів, бавиться у ляльки, їсть шоколадні цукерки і періодично піднімає слухавку, відразу запитуючи: «Що робиш?» До неї може телефонувати лише її батько, з яким познайомилася у 18. Він кличе її оцінити нову картину. Маша не має ніякого особистого життя, вона взагалі людина «на півставки», тому не дивується, коли батько знімає з неї спортивні штани, розтягнені колготи і ножем перерізає труси. При тому його абсолютно не цікавить верхня частина тіла.

Якщо до Нового року вона не познайомить його з жінкою, хоча б тією, яка вигулює під вікнами пуделя, то... Маша сама мусить зіграти його «жінку життя». Дивує те, що в неї і справді знаходиться подруга Аліса (Рената Літвінова) з рукою в гіпсі, яка погоджується відсвяткувати передноворічну ніч з Андрієм Андрійовичем. «Звідси ніхто не вийде, поки я не кінчу. А з ким, то ви між собою самі вирішуйте, бо мені все одно», — каже герой Ступки. Коли вони втрьох піднімаються на горище за продуктами, глядач бачить свинячу голову і чує котячий нявкіт. Аліса їсть ікру, герой Ступки відчуває, що йому кепсько, як тому старому коту, і починає голосно нявкати. Алісі подобається задум, і вона підігрує старому. Як потім з’ясувалося, це була абсолютна імпровізація актора: «Я відчув себе таким нещасним і самотнім, що від цього хотілося вити. От і почав нявкати, а Кірі Муратовій це сподобалося».

Фільм закінчується щасливо. Донька в рушнику миє тата у ванній із вивихненою рукою, а він у той час телефонує до Аліски і каже: «Ось так народжується на світ любов!»

Кіра Муратова каже, що переглянула тисячі облич, але ніхто краще, ніж Богдан Ступка, на роль Андрія Андрійовича не підійшов. Навіть тоді, коли він зламав руку, прийшов на майданчик із гіпсом, зйомки не відмінили, просто внесли поправку у сценарій. Богдан Сильвестрович розповідає, що, по–перше, давно хотів попрацювати з Муратовою, а по–друге, мріяв трохи поколивати монолітний образ гетьмансько–геройських ватажків, який склався в кіно. «Я не такий серйозний, як здаюся в тих картинах, і радий, що випала нагода проявитися в іншому амплуа».

Наталя Бузько, актриса з «Масок–шоу», собою в картині не дуже задоволена: «Зараз бачу, що б зробила інакше. А з Кірою Муратовою працювати легко, вона дозволяє бути собою. Тільки б штучний сніг не заважав. Я від нього задихалася».

Рената Литвинова до прем’єри стрічку не бачила. Каже, що взагалі рада б піти з кінематографа, але Кірі Георгіївні відмовити не могла. Каже, що надалі зніматиметься все рідше і писатиме пісні для Земфіри.

У прокаті фільм «Два в одному» з’явиться з 27 вересня.