Керівник Полтавської області Валерій Головко підтримав ідею робочої групи при облдержадміністрації, представники якої запропонували перейменувати вулицю Червоноармійську в Полтаві на вулицю Дмитра Коряка, уродженця Миргорода, котрий загинув у зоні АТО. Дмитро закінчив електромеханічний факультет Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. Із грудня 2013 року й до кінця Революції гідності перебував на Майдані в Києві, був активним учасником полтавського Євромайдану.
У серпні 2014-го став добровольцем полку особливого призначення «Азов» (позивний Дмитра — «Брат»). 11 лютого 2015 року під час штурму ворожого блокпосту поблизу села Саханка Новоазовського району Донецької області отримав смертельні осколкові поранення... Хлопцю було неповних 26 років... За кілька днів до смерті він дав інтерв’ю проекту «Вавилон’13». «Усе дуже просто: воюю за свою країну, — пояснював Дмитро. — Якщо не боронитиму її тут, у Маріуполі, то скоро подібне буде в Полтаві, Києві. Війну не виграти, якщо кожен триматиметься за свою стріху. Так було і в роки визвольної боротьби, усе повторюється, історія йде по кругу. І агресор той самий — недружні сусіди. Люди, які виправдовують тероризм, — це найстрашніше. Бо в них є діти. І якщо вони виховають їх подібним чином, то моїм дітям доведеться воювати з ними — от що найстрашніше. Те, що маємо на сході України, — ніщо інше як наслідок занепаду культури й освіти. Якби жителі Донбасу навчалися й виховувалися в проукраїнських традиціях, вони б не вірили в ті порожні міфи, якими забили їхні голови».
За словами побратима по Майдану й АТО «свободівця» Юліана Матвійчука, у Дмитра були чіткі плани на майбутнє: «Він говорив: «У 27 років одружуся, у 30 — у мене буде двоє дітей. І от мої діти мене спитають: що ти,мовляв, зробив у житті?». З такою думкою Дмитро йшов на війну: буде про що дітям розказати...»
За сумлінне виконання службових обов’язків, відданість військовій присязі та українському народові, за виявлений героїзм під час виконання бойового завдання Дмитро Коряк нагороджений державною нагородою — орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Мистецьким пам’ятником загиблому патріоту стала книга-реквієм, книга-спомин «Дорога в безсмертя: Дмитро Коряк», яку впорядкувала полтавська поетеса Надія Гринь. До видання увійшли спогади очевидців — учасників подій на Майдані та в АТО, фотознімки, вірші. До речі, вулиця Дмитра Коряка з’явилася й у Чутівському районі, в маленькому селі Козаче.
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
