«Нові» ферменти зроблять кров будь-якої групи універсальною для переливання - дослідження

Суміш ферментів, яка здатна перетворювати кров будь-якої групи — A (II); B (III) чи AB (IV) — на підходящу для переливання кому-завгодно першу (0) групу – визначила група дослідників зі Швеції та Данії

Як інформує УМ, дослідження опублікували в науковому журналі Nature Microbiology.

Суміш ферментів, які виробляють бактерії з кишківника людини, при змішенні з еритроцитами можуть знищувати антигени A або B, перетворюючи червоні кров’яні тільця в універсальний тип 0.

Групу крові визначають молекули двох різних видів, які можуть бути присутніми на поверхні еритроцитів. Ці молекули-антигени умовно позначаються A і B. Типові комбінації антигенів формують чотири групи крові: 0 (I), А (II), В (III), АВ (IV). Кров групи 0 не має ні А, ні В.

Ці молекули-антигени визначають сумісність між донором і реципієнтом для безпечного переливання крові та трансплантації органів.

Імунні системи, які ніколи не бачили антигенів А чи В, атакуватимуть і знищуватимуть ці клітини, щойно вони потраплять у організм при переливанні. Це може призвести до серйозних наслідків для здоровʼя реципієнта й навіть смерті. Оскільки кров групи 0 не має жодного з цих молекул-антигенів, вона підходить для переливання майже будь-кому.

Через таку універсальність запаси крові групи 0 швидко вичерпуються, тож її часто не вистачає, зокрема в екстрених випадках, коли лікарі повинні діяти негайно, не знаючи групи крові пацієнта.

Перетворення червоних кровʼяних тілець в універсальну групу о не є новою ідеєю. Вперше подібну техніку представили ще в 1982 році — тоді вчені виявили фермент, витягнутий із зелених кавових зерен, який міг позбавляти еритроцити групи B їхнього антигену.

Але цей фермент видався не надто ефективним, що робило широке застосування цього методу непрактичним. Крім того, виникали сумніви щодо безпечності цього способу. З невідомих причин донорська кров іноді залишалася несумісною з реципієнтами, навіть попри те, що донорські клітини були позбавлені майже всіх антигенів.

Згодом вчені повернулися до досліджень цього методу і у 2019 році виявили інші ферменти, які виробляють кишкові бактерії.

Ґрунтуючись на попередніх працях інших команд, дослідники відібрали кілька ферментів-кандидатів, вироблених кишковою бактерією Akkermansia muciniphila. Данські й шведські дослідники протестували 24 ферменти, обробивши ними сотні зразків крові. Ферменти виявилися надзвичайно ефективними й показали гарні результати у дослідженнях.

Скандинавські дослідники зазначають, що необхідно ще попрацювати над тим, щоб покращити знищення антигену А. Крім того, вченим ще належить зрозуміти, чому невелика частка еритроцитів досі перехресно реагує з плазмою групи 0.

У 2022 році дослідники використали подібну стратегію (з різними ферментами), щоб у лабораторних умовах перетворити групу крові донорських легень з А на універсальну 0.

Нагадаємо, що ферме́нти, або ензи́ми — органічні каталізатори білкової або РНК природи, що утворюються в живих організмах. Прискорюють біохімічні реакції як in vivo, так і in vitro. Можуть мати від одного до кількох поліпептидних ланцюгів — субодиниць з високою молекулярною масою (від десятка тисяч до кількох мільйонів). За хімічним складом ферменти можуть належати до простих чи складних білків.

Як повідомляла УМ, Вперше у світі: у Британії тестують на людях вакцину для лікування підступної меланоми.