Досвід п’яної мавпи. Як може закінчитися роман людства з алкоголем, якому 10 мільйонів років
Алкоголь сформував хід людської історії — від сходження наших предків із дерев до виникнення сучасних міст. >>
Х-хромосому людини (ліворуч) і Y-хромосому видно за допомогою скануючого електронного мікроскопа (Фото: BIOPHOTO ASSOCIATES/Science Photo Library)
Група науковців змогла вперше повністю секвенувати Y-хромосому людини.
Як інформує УМ, про це повідомило видання New Scientist.
Зазначається, що у більшості людей є 22 пари хромосом та дві статеві хромосоми - або пара Х-хромосом, або одна Х та одна Y-хромосома. Наявність Y-хромосоми зазвичай (але не завжди) призводить до розвитку у ембріона чоловічих ознак.
Y - одна з найменших хромосом і має найменшу кількість генів, що кодують білки. Оскільки зазвичай у неї немає парної хромосоми, з якою вона могла б обмінятися ділянками до статевого розмноження, в ній особливо висока ймовірність накопичення ділянок ДНК, що повторюються.
Всі ранні методи секвенування ДНК передбачали розбиття її на невеликі фрагменти, зчитування їхнього генетичного коду та подальше складання фрагментів шляхом пошуку збігів. Цей метод не працює з ДНК, що повторюється, в якій багато фрагментів ідентичні.
Частково Y-хромосому секвенували у 2003 році, але тоді вдалося виявити тільки 50% коду.
Тільки у 2021 році група фахівців, до якої входила Карен Міга з Каліфорнійського університету, заповнила майже всі прогалини і знову оголосила геном людини «повним». Це стало можливим завдяки технології, розробленій компанією Oxford Nanopore, яка зчитує послідовність однієї молекули ДНК при проходженні її через крихітний отвір, в результаті чого виходять фрагменти, що складаються з мільйонів букв ДНК, а не з кількох сотень.
Однак «повний» геном, секвенований Мігою та її колегами, був жіночим, що складається з 22 звичайних хромосом та Х-хромосоми. Тільки зараз колеги Міги завершили секвенування Y-хромосоми, взятої у людини європейського походження.
"Y-хромосома рясніє складними структурами і включає величезні ділянки, де одні й ті самі блоки коду повторюються знову і знову з незначними варіаціями, що робить її складання досить непростим. Можливість секвенування фрагментів ДНК будь-якої довжини була абсолютно необхідна для цього проєкту", - каже Сергій Нурк, який працював над проєктом.
Як зазначається, повна Y-хромосома містить 106 білок-кодуючих генів, що на 41 ген більше, ніж в «еталонному» геномі. Але майже всі додаткові гени є копіями одного гена під назвою TSPY.
Водночас група Чарльза Лі з Лабораторії геномної медицини Джексона секвенувала Y-хромосоми 43 різних чоловіків, зокрема 21 африканця. Однак, за його словами, лише три Y-послідовності, отримані його командою, не мають прогалин. Інші мають від однієї до п'яти прогалин.
За словами Лі, 43 Y-хромосоми демонструють значну різноманітність. Наприклад, кількість копій гена TSPY варіюється від 23 до 39.
Нагадаємо, що група вчених із Академії наук Китаю секвенувала геном із рештків людини пізнього плейстоцену з південно-західного регіону країни.
Як повідомляла УМ, Майбутнє досліджень, розробок та інновацій: як в НК хочуть реформувати українську науку.
Алкоголь сформував хід людської історії — від сходження наших предків із дерев до виникнення сучасних міст. >>
Аналізувати клітини крові навчилася нова система штучного інтелекту CytoDiffusion з вищою точністю, ніж досвідчені гематологи. Вона здатна виявляти ледь помітні ознаки раку крові та інших небезпечних хвороб, які важко помітити людському оку. >>
Новий клас антитіл, які значно посилюють здатність імунної системи розпізнавати та знищувати пухлини, розробили вчені з Університету Саутгемптона. >>
Вживання лайливих слів не лише вивільняє емоції, а й покращує фізичні показники, допомагаючи людям долати внутрішні обмеження та сильніше викладатися під час тестів на силу чи витривалість, до таких висновків прийшли вчені. >>
Дослідження, проведене в шотландському університеті Сент-Ендрюс, показало, що птахи іноді утеплюють свої гнізда і захищають їх від шкідників, вистилаючи домівку сигаретними недопалками, розповідає BBC News. >>
П’ять ключових етапів розвитку мозку людини — у 9, 32, 66 та 83 роки, описала Міжнародна команда американських і британських науковців. >>