Міноборони затвердило обсяги надання домедичної допомоги
Документ визначає поділ домедичної допомоги на чотири рівні та встановлює перелік навичок та інтервенцій, які використовуються військовослужбовцями для надання допомоги постраждалим. >>
Українці можуть стати донорами крові, щоб допомогти постраждалим під час війни. (Фото: Wavebreakmedia/Depositphotos)
Національна кампанія «Твоя кров може воювати. Стань донором» стартувала в Україні. У рамках ініціативи українці можуть стати донорами крові, щоб допомогти постраждалим під час війни.
Як інформує УМ, про це повідомило Міністерство охорони здоров'я.
У відомстві підкреслюють, що зараз вкрай важливо збільшувати запаси безпечної і якісної донорської крові, яка допомагає лікарям рятувати життя як військових, так і цивільних громадян; проводити планові операції в тилу, приймати пологи, здійснювати трансплантації.
"В умовах воєнного стану стале забезпечення донорською кров’ю та її компонентами є однією з умов забезпечення обороноздатності країни та запорукою її національної безпеки.
Війна створює нові виклики: кров потрібна щодня як для порятунку українських воїнів, так і для мирних громадян, які страждають від агресії, розв’язаної російською федерацією", – наголошують у МОЗ.
Охочим стати донорами необхідно звернутися до центру крові, який є практично у кожному місті, або до будь-якого іншого медзакладі, де можна здати кров.
Записатися телефоном у базу донорів у центрах крові свого міста. Усі лікарні, які роблять запаси крові, мають власну базу донорів і за потреби крові зв’язуються з ними.
Список центрів крові можна знайти за посиланням.
Також записатися в реєстр донорів можна онлайн. Для цього треба внести необхідну інформацію на вебресурсі та зачекати на зворотний зв'язок від координаторів.
"Донатити" кров може кожен дієздатний українець, якому виповнилося 18 років.
При цьому є кілька вимог, яким має відповідати потенційний донор крові:
маса тіла має бути не менше ніж 50 кг,
відсутність протипоказань до донорства.
Зокрема, донорами не можуть бути люди, які мають такі захворювання:
серцево-судинні,
захворювання центральної нервової системи,
патологічна схильність до кровотеч,
багаторазові випадки синкопе (знепритомніння) або судоми в анамнезі,
шлунково-кишкові, сечостатеві, гематологічні, імунологічні, метаболічні, ниркові захворювання або захворювання дихальної системи,
цукровий діабет тощо.
Як повідомляла УМ, понад 8,5 млн українців мають ризик розладів психіки через війну – ВООЗ.
Документ визначає поділ домедичної допомоги на чотири рівні та встановлює перелік навичок та інтервенцій, які використовуються військовослужбовцями для надання допомоги постраждалим. >>
Уперше в історії української медичної освіти запроваджуєтья лікарська резидентура – новий етап післядипломного навчання для лікарів. >>
У Черкаському обласному кардіологічному центрі врятували 95-річну пацієнтку — пані Соломію. >>
Успішні операції по трансплантації нирок провели лікарі Інституту трансплантології імені Шалімова двом жінкам: 18-річній Наталії та 35-річній Юлії, які страждали серйозними захворюваннями нирок. >>
Про роль культури у пошуку нових методів реагування на психологічні травми війни - т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв обговорив з керівником відділу «Мистецтво та здоров’я» ВООЗ Крістофером Бейлі. >>
Літо — чудова пора для збирання трав на зиму, адже чай з них не лише зігріває, а й лікує. >>