В Україні вперше застосували метод відновлення понівечених коронавірусом легень

13:54, 03.03.2021
В Україні вперше застосували метод відновлення понівечених коронавірусом легень

В різних країнах світу вчені експериментують з методами відновлення понівечених коронавірусом легень. (Фото з сайту stemcellclinic.com)

Українські вчені отримали результати першого етапу клінічних досліджень з лікування важкої коронавірусної пневмонії, а саме так званого цитокінового шторму, стовбуровими клітинами.

 

Про це Україні молодій повідомили в Інституті молекулярної біології і генетики в середу.

 

Зазначається, що в різних країнах світу вчені експериментують з таким методом відновлення понівечених коронавірусом легень. В Україні ж подібні дослідження проводяться вперше.

 

У дослідження були включені 13 пацієнтів (чоловіки віком від 36 до 73 років) із двобічною пневмонією, сатурацією нижче 93% та тяжким перебігом хвороби. На другий тиждень після введення стовбурових клітин повністю відновилися легені у чотирьох з 13 пацієнтів. На 24-ий тиждень у пацієнтів за результатами КТ відзначено позитивну динаміку відновлення легень, тільки один пацієнт має ознаки фіброзування в одній долі однієї легені.

 

Тим часом у контрольній групі з 15 пацієнтів, які не отримували клітинної терапії, одна людина померла, а у семи виникли прояви фіброзування легенів на 8-ий тиждень.

 

«Ці дані дозволяють стверджувати, що на сьогодні застосування мезенхімальних стовбурових клітин є перспективним методом боротьби з фіброзним переродженням тканини легень внаслідок пневмонії, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», - пояснює старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАНУ, к.б.н., Володимир Шаблій.

 

Під його керівництвом у Інституті на базі лабораторії біосинтезу нуклеїнових кислот виконується наукове дослідження «Вивчення стану дихальної, серцево-судинної та імунної систем у хворих з пневмонією COVID-19 після трансплантації кріоконсервованих алогенних мезенхімальних стовбурових клітин». Проєкт отримав підтримку Національного фонду досліджень.

 

Суть цього проєкту полягає у дослідженні рівня різноманітних біомаркерів у хворих з пневмонією COVID-19, котрі лікувалися фармакологічними препаратами відповідно до затвердженого протоколу МОЗ (контрольна група) та додатково шляхом трансплантації кріоконсервованих алогенних мезенхімальних стовбурових клітин (експериментальна група пацієнтів). Мезенхімальні стовбурові клітини вводили внутрішньовенно тричі в дозі 1 млн. клітин на 1 кг ваги пацієнта.

 

Зауважимо, що клінічне дослідження «Лікування коронавірусної COVID-19 пневмонії (збудник SARS-CoV-2) кріоконсервованими алогенними мультипотентними мезенхімальними стовбуровими клітинами плаценти та пуповини» проводиться за участю Інституту клітинної терапії у співпраці з Київською міською клінічною лікарнею № 4 та Інститутом епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського. Клітинні препарати виготовлено біотехнологічною лабораторією Інституту клітинної терапії відповідно до міжнародних стандартів.

 

Здатність мезенхімальних стовбурових клітин пригнічувати вивільнення прозапальних цитокінів є особливо цінною при коронавірусній пневмонії, важкість якої обумовлена так званим “цитокіновим штормом”. Під терміном “цитокіновий шторм” розуміють, що активовані SARS-CoV-2 власні імунокомпетентні клітини в надлишку виділяють біологічно-активні речовини, що викликають патологічне запалення як тканини легень, так і інших органів, підвищують проникність судин, що згодом сприяє розвитку фіброзу легень.

 

Наразі, наголошує Володимир Шаблій, йдеться про перший етап клінічних випробувань.

 

«Для того, щоб отримати повноцінні дані стосовно ефективності даного методу, спостереження за пацієнтами має тривати не менше року, - пояснює вчений. - Ми повинні порівняти віддалені результати ефективності застосування стовбурових клітин з методом лікування, що затверджений протоколом МОЗ. Дані спостереження на 24-ий тиждень після введення дозволяють зробити висновок, що метод застосування стовбурових клітин є не тільки безпечним, не спостерігалося жодних небажаних явищ, а й ефективним як у швидкості одужання пацієнтів, так і у попередженні розвитку фіброзу легень».

 

Як повідомляла "УМ", Інститут молекулярної біології і генетики НАН України може досліджувати геном коронавірусу та вивчати його мутації, та для цього потрібне державне фінансування.