Коровай в українській традиції супроводжував людину упродовж всього життя

"У тебе що, старший жениться?" - запитували мене, коли я вирішила поцікавитися серед знайомих, де можна замовити коровай.

І ще більше дивувалися, коли взнавали, що коровай потрібен на день народження.

Тоді вже питали: "А чому не торт?" Та тому що. Тому що спека, і не треба думати, куди в набитий битком холодильник поставити ще один торт. Тому що торти там будуть - онука їх точно пектиме і не один. А коровай - це наше, рідне. Зрештою, це красиво, оригінально і несподівано.

Коровай в українській традиції супроводжував людину упродовж всього життя. Його пекли на хрестини, весілля, ювілеї і дні народження, з ним зустрічали дорогих гостей.

А подекуди з короваєм навіть проводжають в останню путь, якщо йдеться про молоду неодружену людину.

Коли і хто вирішив, що коровай українцям потрібен тільки раз у житті - на весілля?  Отже, з українським короваєм ідемо вітати з днем народження старійшину нашої родини - татову сестру тітку Люсю.

P. S. Іменинниця була неабияк розчулена: поцілувала коровай і розплакалася. Каже, востаннє коровай у неї був на весіллі в 1958 році, але вона навіть не пам'ятає який і хто його пік. Бо жили бідно: її наречений одружувався в чужій сорочці, бо своєї не мав, а вона виходила заміж у блакитному платтячку, яке їй ще в 7 класі пошила хрещена...

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яблучний спас. Традиції та прикмети