Коли за кордоном хтось випадковий російською мовою пропонує тобі допомогу в орієнтації в просторі, а ти завмираєш...
Господи, чому так багато українців російськомовних не розуміють, що російська мова за кордоном - це лютий п*зд*ць.
Коли навіть продавець сувенірів в селі за кордоном англійською питає, чи ти українка, щоб, не дай бог, не сказати "спасіба", і каже - "дякую" за покупку. А його напарниця додає "Слава України". Вони, люди навіть в селі, розрізняють нас за мовою!! Але до частини українців це досі не доходить, наскільки мова - індифікатор.
Так само вона ідентифікатор для українців за кордоном. Але не можеш розібратися, де хто. І входити в контакт зайвий раз не хочеш, щоб розбиратися.
Бо знаєш, що, якщо росіяни - це, дуже ймовірно, висмоктані мізки зайвими питаннями, навіть від росіянина, який тут живе 20 років, але родина в Росії, і вся ця х*йня про "бамбілі данбас", ви ж панімаєтє, що Путін сільнєє, что Зєленскій вас привєдьот к смерті, мнє вас жалко, остановітє Зєлєнского.
Коли чесно пояснюю, що нема сенсу мені з тобою говорити і щось пояснювати, бо ти вісім років слухав від мамки з Рязані про "бамбілі данбас", іди з Богом. Він вибачається і йде нах*й.